ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Сухостепова Зона

Сухостепова  зона займає крайній південь материкової частини України, від пониззя Південного Бугу до Бердянської коси, а також північну частину Кримського півострова. У межах зони розташовані південна частина Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей, а також північна частина АР Крим. Загальна площа Сухостепової зони становить 3119,9 тис. га.

Клімат зони відрізняється найбільш посушливим кліматом України із порівняно м’якою зимою (середні температури зимових місяців - 0,5-3,0 °С) та жарким і довгим літом (середні

температури літніх місяців +22,7-23,7 °С, максимальні – більше 40 °С). Середньорічна температура становить 9,9-10,2 °С і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по зоні 307-320 мм. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий. В останні роки у зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній. Клімату району притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30 %), та високих температурах (вище 25 °С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

В геоморфологічному відношенні зона знаходиться в найбільш рівнинній частині Причорноморської низовини, де на вододільних плато ідеальну рівнину порушують слабо виражені поди. Близько 90 % цієї території займає рівнинна подова місцевість.

В сторону Сиваша водороздільна рівнина поступово переходить в морську, де виділяються дві верхньопліоценові тераси. Поверхня терас усіяна подами. На відміну від вододільної  рівнини тут в рельєфі – багато численні  великі і відносно глибокі замкнуті котловини з чіткими схилами. Глибина їх  коливається від 5-8 м до 10-15 м, а ширина 2-8 км.

Присивашшя порізане подами-долинами, які являють собою досить глибокі (10-15 м), замкнуті, плоскодонні котловини, перегороджені плоскими увалами-перешийками. Поряд з замкнутими тут зустрічаються також поди-долини, які з’єднуюючись, простягаються  з північного заходу на південний схід.

Під розрідженою типчаково-ковиловою рослинністю в зоні сформувались темно-каштанові, каштанові ґрунти і солонці. На побережжі Каркитінської затоки, Сиваша і Азовського моря каштанові солонцюваті ґрунти змінюються на хлоридно-сульфатні солончаки  і солончакові солонці.

До неї входить одна провінція.