ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Жмеринський природно-сільськогосподарський район (0202060505)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 23 15570.01
Багаторічні насадження 24 34220.48
Сіножаті 9 2174.11
Пасовища 6 1168.56
Розподіл агрогруп по с/г району

Жмеринський природно-сільськогогосподарський район (ПСГР-5) розташований у західній частині Вінницької області. До нього входять землі Жмеринського, Барського, Мурованокуриловецького, Шаргородського, західної частини Тульчинського, землі окремих сільських рад Томашпільського і Могилів–Подільського адміністративних районів.

Загальна площа Жмеринського району становить 589,2 тис. га, із них рілля – 331,1 тис. га, багаторічні насадження – 16,8, сіножаті – 7,7, пасовища – 37,6 тис. га.

У геоструктурному відношенні район приурочений до південної частини Побузького антиклінарію Українського щита. У північно–західному напрямку поверхня докембрійського фундаменту занурюється по відношенню до рівня моря, а в південно-східному напрямку, навпаки, до декількох метрів нижче рівня моря. У глибоких долинах Дністра та його приток відслонюються кембрійські пісковики і строкаті піщано-глинисті сланці, над якими залягають товщі крейдових і неогенових відкладів.

Характерною рисою району є розчленування поверхні річковою мережею так, що між річками утворилися мерідіонально орієнтовані межиріччя з гребенеподібними формами і стрімкими спадами до річок. Широких плато на цій території майже не має. Абсолютні висоти досягають 368–382 м над рівнем моря.

Природна рослинність збереглася мало внаслідок трансформації ландшафтів господарською діяльністю.

На вододільно-хвилястих рівнинах домінують сірі опідзолені грунти, а там, де територія найбільш підвищена, сформувались ясно–сірі опідзолені грунти під дібровами (в минулому). Для окремих плоско рівнинних місцевостей характерні ареали з темно–сірими опідзоленими грунтами.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь  переважають:

       ясно–сірі і сірі опідзолені грунти (29г, 29д);

       темно–сірі опідзолені грунти (40г, 40д).

Схили вододільних просторів річкових долин і балок, порізані промиїнами та діючими ярами. Тут зустрічаються всі три ступені змитості сірих опідзолених грунтів (слабо -, середньо – та сильнозмиті - 37г, 37д, 38г, 38д, 39г, 39д).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 23 бали, багаторічні насадження - 24, сіножаті - 9, пасовища – 6 балів.

Розвиток ерозійних процесів завдає великих збитків сільському господарству. Виконання комплексу  протиерозійних заходів є невідкладним першочерговим завданням. Реалізація заходів щодо консервації деградованих та малородючих грунтів орних земель дасть змогу здійснити екологічну оптимізацію земельних угідь.