ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Вознесенський природно-сільськогосподарський район (0302024803)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 44 29786.11
Багаторічні насадження 20 28517.07
Сіножаті 48 11595.25
Пасовища 34 6621.83
Розподіл агрогруп по с/г району

Вознесенський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-03) розташований у середній південно-західній частині Миколаївської області і включає землі Вознесенського, Веселинівського, Доманівського, Братського і Арбузинського адміністративних районів.

Загальна площа Вознесенського району становить 281,1 тис. га, із них рілля – 179,5 тис. га, багаторічні насадження – 2,5, сіножаті – 1,1, пасовища – 34,4 тис. га.

У геоморфологічному відношенні район являє собою слабохвилясту поверхню з невеликими висотами (150-100 м), яка нахилена на південь і до долини Південного Бугу та його приток. Вона прорізана сіткою річкових долин, балок і ярів; в їх будові значно відобразилося неглибоке залягання кристалічного фундамента. Річкові долини каньоноподібні, глибоко врізані, в багатьох місцях порожисті.

Панівне положення в районі займають вододільні місцевості зі звичайними малогумусними чорноземами. Це кращі орні землі, які складають близько 75 % загальної площі району.

Широко розповсюджені яружно-балкові місцевості з середньо- і сильнозмитими чорноземами; вони займають до 5-10 % площі району.

Надзаплавно-терасові місцевості добре розвинені в долині Південного Бугу. Заплавно-терасові місцевості чітко виражені в долинах річок Південного Бугу і Мертвоводу. Тут на підвищених ділянках заплави формуються лучно-чорноземні грунти з досить таки потужним гумусовим горизонтом. До знижених елементів заплави приурочені слабо-, середньо- і сильносолончакові грунти. Низькі ділянки заплави використовуються як вигони та сіножаті.

Грунтоутворюючі породи представлені лесами і лесовидними породами, в долинах річок Південний Буг і Чичиклія – давніми і сучасними алювіальними відкладами, подекуди зустрічаються глини.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

чорноземи звичайні середньогумусні глибокі важкосуглинкові (58е);

чорноземи звичайні малогумусні неглибокі середньосуглинкові та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (61д);

чорноземи звичайні малогумусні неглибокі важкосуглинкові та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (61е);

чорноземи на щільних глинах важкосуглинкові несолонцюваті і слабосолонцюваті (82е);

чорноземи щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід (щільна порода на глибині 150 см) важкосуглинкові і легкоглинисті (100е);

лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни важкосуглинкові (133е);

розмиті ґрунти і виходи елювію магматичних та метаморфічних порід і пісковиків (218).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 44 бали, багаторічні насадження – 20, сіножаті - 48, пасовища – 34 балів.