ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА）
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Волновахський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-04) знаходиться в південній частині Донецької області. В нього входить Волноваський  адміністративний район.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить  200,5 тис.га, з них: рілля – 137,7 тис.га, багаторічні насадження – 4,8 тис.га, сіножаті відсутні, пасовища – 18,6 тис.га,

В геоморфологічному відношенні цей район, в основному, знаходиться в межах Приазовської височини. Поверхня її досить інтенсивно розчленована річковими долинами, балками і ярами. Корінні плато являють собою високі ділянки, порізані розгалуженими і глибокими балками на міжбалкові широкі і вузькі вододіли. Головними елементами рельєфу між балкових вододілів є схили різної довжини і  крутизни, що призводить до розвитку ерозійних процесів. На більш вузьких вододілах площа силових земель значно більша, а процеси ерозії інтенсивніші.

Схили балок спадисті, північні – добре задерновані, південні – круті, розмиті ярами.

В долинах рік добре виділяються заплава і лесова тераса.  

Територія району має недостатнє зволоження, середня кількість опадів (489 мм) з гідротермічним коефіцієнтом – 0,9. В басейні річок Мокра і Суха   Волноваха   широкою   смугою  простягається «вапнякове поле» Донбасу з характерними явищами, які негативно впливають на водо забезпечення цього району.

Незважаючи на це, клімат природно-сільськогосподарського району сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур.

Серед грунтотворчих порід в районі домінують леси і лесовидні суглинки та алювіально-делювіальні відклади.

На зволоження території найбільш впливають грунтові води четвертинних відкладів, які в межах району залягають глибше 10 м і мають незначний вплив на грунтотворення. В днищах балок і долинах річок рівень грунтових вод коливається від 0,5 до 1,5-2,0 м, що призводить до різного ступеня перезволоження грунтів.

На території району, в рослинному покрову, переважають злаки, бобові та пристосоване до посушливих умов різнотрав’я.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують (понад 85%) чорноземи звичайні малогумусні і середньогумусні їх неглибокі, слабо-, середньо-, сильно змиті відміни легкоглинисті (агрогрупи  58л, 61л).

Ці грунти, переважно, характеризуються високою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить 55-75 см, вміст гумусу 4,2-6,6%. Вони добре забезпечені поживними речовинами, мають нейтральну кислотність. У зв’язку з недостачею вологи, особливо у весняно-літній період, на цих грунтах може знижуватися родючість сільськогосподарських культур.

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі 58л, 59л, 121е, 121л. Малопродуктивні і деградовані грунти займають незначну площу серед них переважають агрогрупи середньо- та сильно змитих грунтів (66л, 67л).

Рілля займає у цьому районі 75% від загальної площі сільськогосподарських угідь. В структурі посівних площ переважають озимі і ярі зернові культури й кукурудза на зерно, соняшник і цукровий буряк.

Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є внесення помірних норм мінеральних добрив, а також проведення попереджувальних і активних протиерозійних заходів боротьби з площинним змивом і лінійною ерозією.