Назва сільськогосподарських угідь | Бал бонітету | Капіталізований рентний дохід, грн |
---|---|---|
Piлля (перелоги) | 53 | 33711.96 |
Багаторічні насадження | 47 | 64163.39 |
Сіножаті | 0 | 7247.03 |
Пасовища | 34 | 6621.83 |
Волновахський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-04) знаходиться в південній частині Донецької області. В нього входить Волноваський адміністративний район.
Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 200,5 тис.га, з них: рілля – 137,7 тис.га, багаторічні насадження – 4,8 тис.га, сіножаті відсутні, пасовища – 18,6 тис.га,
В геоморфологічному відношенні цей район, в основному, знаходиться в межах Приазовської височини. Поверхня її досить інтенсивно розчленована річковими долинами, балками і ярами. Корінні плато являють собою високі ділянки, порізані розгалуженими і глибокими балками на міжбалкові широкі і вузькі вододіли. Головними елементами рельєфу між балкових вододілів є схили різної довжини і крутизни, що призводить до розвитку ерозійних процесів. На більш вузьких вододілах площа силових земель значно більша, а процеси ерозії інтенсивніші.
Схили балок спадисті, північні – добре задерновані, південні – круті, розмиті ярами.
В долинах рік добре виділяються заплава і лесова тераса.
Територія району має недостатнє зволоження, середня кількість опадів (489 мм) з гідротермічним коефіцієнтом – 0,9. В басейні річок Мокра і Суха Волноваха широкою смугою простягається «вапнякове поле» Донбасу з характерними явищами, які негативно впливають на водо забезпечення цього району.
Незважаючи на це, клімат природно-сільськогосподарського району сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур.
Серед грунтотворчих порід в районі домінують леси і лесовидні суглинки та алювіально-делювіальні відклади.
На зволоження території найбільш впливають грунтові води четвертинних відкладів, які в межах району залягають глибше 10 м і мають незначний вплив на грунтотворення. В днищах балок і долинах річок рівень грунтових вод коливається від 0,5 до 1,5-2,0 м, що призводить до різного ступеня перезволоження грунтів.
На території району, в рослинному покрову, переважають злаки, бобові та пристосоване до посушливих умов різнотрав’я.
В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують (понад 85%) чорноземи звичайні малогумусні і середньогумусні їх неглибокі, слабо-, середньо-, сильно змиті відміни легкоглинисті (агрогрупи 58л, 61л).
Ці грунти, переважно, характеризуються високою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить 55-75 см, вміст гумусу 4,2-6,6%. Вони добре забезпечені поживними речовинами, мають нейтральну кислотність. У зв’язку з недостачею вологи, особливо у весняно-літній період, на цих грунтах може знижуватися родючість сільськогосподарських культур.
Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі 58л, 59л, 121е, 121л. Малопродуктивні і деградовані грунти займають незначну площу серед них переважають агрогрупи середньо- та сильно змитих грунтів (66л, 67л).
Рілля займає у цьому районі 75% від загальної площі сільськогосподарських угідь. В структурі посівних площ переважають озимі і ярі зернові культури й кукурудза на зерно, соняшник і цукровий буряк.
Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є внесення помірних норм мінеральних добрив, а також проведення попереджувальних і активних протиерозійних заходів боротьби з площинним змивом і лінійною ерозією.