ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Вишгородський природно-сільськогосподарський район (0102043202)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 20 13786.36
Багаторічні насадження 16 22813.65
Сіножаті 29 7005.46
Пасовища 23 4479.47
Розподіл агрогруп по с/г району

Вишгородський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-2) включає землі Вишгородського, Броварського і Києво-Святошинського адміністративних районів.

Загальна площа Вишгородського району становить 231,7 тис. га, із них рілля - 43,1 тис. га, багаторічні насадження – 1,8, сіножаті - 14,3, пасовища – 9,3 тис. га.

Західна частина району розташована в межах Київського Полісся, східна – в межах Чернігівського Полісся.

Київське Полісся характеризується поширенням піщано-борових типів місцевостей з дерново-слабопідзолистими грунтами. Він простягається вздовж річок Здвиж, Ірпінь. До нього відноситься і борова тераса Дніпра, яка добре виражена між Києвом і Вишгородом. Цим місцевостям характерна велика залісеність і розповсюдженя еолових форм рельєфу.

Моренно-зандрові рівнини з дерново-середньопідзолистими грунтами в Київському Поліссі займають великі площі в межирічних просторах.

Формування сучасних ландшафтів Чернігівського Полісся зв’язано зі складним розвитком Дніпровсько-Деснянських алювіально-акумулятивних терас. Це низовинна моренно-зандрова слабохвиляста рівнина, яка розчленована на декілька ділянок прохідними долинами і сучасними долинами Дніпра, Десни та їх приток. Найбільш поширені заплавні ландшафти з різнотравно-злаковими луками на дернових і лучних супіщано-суглинкових грунтах. Також поширені прируслові вали з мичниковими буловохвощовими і шелюговими луками на дернових піщаних грунтах та слабозадернованих грунтах.

Значні площі займають болота й заплавні озера. Найбільші лісові масиви збереглися на межиріччі Дніпра-Десни. Болотні масиви вкриті такими вологолюбами, як різні осоки, очерет, рогіз, ситник та ін.

У ґрунтовому покриві переважають дерново-підзолисті ґрунти, значні площі зайняті болотними та сірими лісовими ґрунтами; останні найбільш родючі.

Грунтоутворюючі породи представлені водно-льодовиковими відкладами, на межиріччі Дніпра і Десни – сучасними алювіальними відкладами. На окремих ділянках головним чином на Лівобережжі грунтоутворюючі породи представлені лесами і лесовидними породами.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті глинисто-піщані і супіщані ґрунти на піщаних відкладах (5б, 5в);

дерново-підзолисті глеюваті супіщані ґрунти на супіщаних відкладах (8в);

ясно-сірі і сірі опідзолені супіщані і легкосуглинкові ґрунти (29в, 29г);

ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті супіщані ґрунти (33в);

ясно-сірі і сірі опідзолені слабозмиті супіщані ґрунти (37в);

лучні ґрунти супіщані і легкосуглинкові (133в, 133г);

лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені ґрунти (141);

торфово-болотні ґрунти і торфовища мілкі осушені (146);

торфовища середньоглибокі і глибокі слабо- і середньорозкладені, неосушені (150);

дернові глибокі неоглеєні і глеюваті супіщані ґрунти та їх опідзолені відміни (176в);

дернові неглибокі глейові супіщані ґрунти (177в);

дернові глейові карбонатні супіщані ґрунти (181в).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування грунтів 20 балів, багаторічні насадження - 16, сіножаті - 29, пасовища - 23 бали.

Серед деградованих і малородючих ґрунтів орних земель найбільше представлені болотні мінеральні та органічні ґрунти, перезволожені й заболочені ґрунти та ґрунти легкого гранулометричного складу. Боротьба з заболоченням є пріоритетним завданням.