ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Веселівський природно-сільськогосподарський район (0403032301)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 40 28060.71
Багаторічні насадження 41 32794.62
Сіножаті 30 7247.03
Пасовища 25 4868.99
Розподіл агрогруп по с/г району

Веселівський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-1) займає південно-західну частині Дніпровсько-Приазовського округу. До нього входять більша (південна) частина земель Веселівського, північно-західна Мелітопольського, окремі агроформування (південно-східної частини) Михайлівського та Токмацького (південно-західної частини) адміністративних районів Запорізької області.

Загальна площа Веселівського району становить 146,5 тис. га, із них рілля – 92,5 тис. га, багаторічні насадження – 6,8, сіножаті – 1,7, пасовища – 4,2 тис. га.

Район розташований на пологому схилі Причорноморської низовинної рівнини до Присиваської приморської терасової рівнини.

Ландшафтно–типологічна структура району характеризується рівнинно-роздольними і долинно-балковими місцевостями із слабозмитими чорноземами південними солонцюватими хвилястих вододілів і намитими лучно-чорноземними ґрунтами днищ роздолів і балок. Широкі плоскі міжроздольні вододіли з невеликими ухилами є другою групою урочищ. На схилах роздолів відбуваються інтенсивні процеси площинного змиву, а на крутіших схилах зливові потоки часто утворюють промивини. Чорноземи південні займають 65-75 % загальної площі району.

Вищезазначені особливості рельєфу території, зумовлюючи практичну безстічність більшої (центральної) її частини, при абсолютному домінуванні лесу як покривної породи сприяли виникнення великих площ подів, у яких сформовані подові ґрунти, що в структурі ґрунтового покриву району займають друге після чорноземів південних місце, майже всі вони у складі ріллі. Питома вага інших ґрунтів незначна, із них найбільші площі припадають на лучні та чорноземно-лучні ґрунти, в тому числі засолені й солонцюваті ґрунти.

Рівнинність поверхні, незначні амплітуди гіпсометричних рівнів не створюють передумов для широкого розвитку процесів водної ерозії, яку здебільшого фіксують по бортах річкових долин. У зв’язку з цим еродованість чорноземів південних незначна і становить не більше 5-10 %.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

чорноземи південні легкоглинисті та їх слабо- і залишково-солонцюваті відміни (71л);

чорноземи на пісках незмиті та слабозмиті супіщані (92в);

лучно-чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни легкоглинисті (121л);

лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкоглинисті ґрунти (134л).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 40 балів, багаторічні насадження - 41, сіножаті - 30, пасовища – 25 балів.

Деградовані ґрунти орних земель найбільше представлені перезволоженими, заболоченими та змитими ґрунтами. Заходи щодо оптимізації землекористування пов’язані із наданням екологічно доцільного напрямку використання подових, засолених і змитих ґрунтів. Рівнинно-роздольний тип місцевості сприятливий для спорудження зрошувально-зволожуючих систем. Роздоли можуть бути успішно використані для створення системи ставків. Долинно-балкові місцевості менш сприятливі для організації сільськогосподарського використання земель в умовах зрошення. При плануванні тут необхідно передбачити здійснення протиерозійних заходів.