ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Великомихайлівсько-Миколаївський природно-сільськогосподарський район (0302025103)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 49 31167.66
Багаторічні насадження 48 57034.13
Сіножаті 31 7488.6
Пасовища 36 7011.35
Розподіл агрогруп по с/г району

Великомихайлівсько-Миколаївський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-03) займає західну частину Одеської області,  куди входить Миколаївський, Ширяєвський, Великомихайлівський, південна частина  Захарівського та північна частина Іванківського і Березівського адміністративних районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району складає 353,4 тис. га, з них: рілля – 273,9 тис. га, багаторічних насаджень - 2,2 тис. га, сіножатей – 7,1 тис. га, пасовищ – 70,2 тис. га.

Клімат даного району зумовлюється впливом переважно північно- східних і південно-східних повітряних мас.

Середньорічна температура повітря становить +8,7°С.

Негативні температури спостерігаються в грудні, січні, лютому, в першій декаді березня .

Перші заморозки починаються з середини жовтня, самі пізні закінчуються в кінці квітня.

Сніговий покрив у районі нестійкий його висота не перевищує 10 см.

Тривалість безморозного періоду становить 180 днів.

Літо відрізняється високими температурами повітря, середня температура повітря  становить +26°С. Річний максимум температури  повітря +38°С.  Друга половина літа відрізняється сухістю повітря та безхмарністю неба .

Сума опадів за рік становить від 420 мм до 430 мм. Більше половини опадів випадає в теплий сезон  у травні-серпні. Опади в цей час мають переважно зливовий характер, що приводить до розвитку площинної ерозії. 

Характерною особливістю клімату району є його низька відносна вологість.

Рельєф району характеризується підвищеною ерозійністю. Відносно високе положення його над рівнем моря до 200 м на північному заході привело до значного розчленування його долинно-балковою системою.

Долини і балки добре розвинені з широкими днищами, заповнені делювіальними відкладами.

Між балками і долинами виступають плоскі вододільні плато, які мають короткі схили в сторону розвитку гідрографічної сітки. На них інтенсивно розвиваємься площинна ерозія.

Серед ґрунтоутворюючих порід в районі домінують леси і лесовидні суглинки, глини та алювіально-делювіальні відклади.

Лес – основна ґрунтоутворююча порода району .

На найбільш підвищених вирівняних ділянках вододільних плато його товща становить 20 і більше метрів, на схилах вододілів, і особливо берегах балок, що зазнають або зазнавали ерозії в минулому, вона зменшується до кількох метрів або зовсім відсутня.

На схилах, рідше на вузьких хвилястих вододілах, грунтотвірними породами є червоно-бурі (щільні) глини. Вони вийшли на денну поверхню, в більшості внаслідок ерозійних процесів.

Делювіальні відклади залягають в днищах балок, частково у річкових долинах, утворилися внаслідок перевідкладання та осідання слабовідсортованих, змитих  та перенесених делювіальними водами часток грунту та корінних порід.

Алювіальні відклади приймають участь  у грунтоутворенні в заплавах річкок.

Розчленованість місцевості має велике значення для процесів грунтотворення  не тільки як ерозійний фактор,  але і умов зволоження.

Так на вододілах грунтові води залягають глибше 6 м і на процеси грунтотворення не впливають, в днищах балокі річкових долин вони знаходяться на глибині 0,5  м, 1,5-2,0 м, і можуть суттєво впливати на ступінь гідроморфності грунтів.

Рослинний покрив району характеризується бобовими та різнотравно-злаковими асоціаціями, які в даний час збереглися на схилах балок.

Ґрунтовий покрив Великомихайлівсько-Миколаївського природно-сільськогосподарського району досить складний, де переважають  чорноземи типові, середньо- і малогумусні, чорноземи звичайні середньо- і малогумусні, чорноземи несолонцюваті і солонцюваті на щільних глинах, лучно- чорноземні та лучні грунти (агровиробничі групи грунтів 53е, 53л, 54д, 54е, 58е, 58л, 59д, 59л, 60е, 60л, 121е, 121л). Особливо цінні грунти в цьому районі (агрогрупи 53е, 53л, 54д, 54е, 58е, 58л, 121е, 121л).

Малопродуктивні і деградовані грунти представлені середньо- та сильнозмитими і солонцюватими відмінами чорноземів (агрогрупи 56е, 56л, 57е, 57л, 66е, 66л, 67е, 67л, 84е, 85е,85л, 86е, 86л, 87е, 87л).