ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Турківський природно-сільськогосподарський район (0602034611)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 10 7603.26
Багаторічні насадження 11 15684.38
Сіножаті 11 2657.25
Пасовища 10 1947.6
Розподіл агрогруп по с/г району

Турківський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-11) знаходиться в Карпатській зоні Львівської області. До його складу входять землі Турківського, Сколівського, південної частини Старосамбірського, південно- західної частини Дрогобицького та землі окремих сільських рад Самбірського адміністративних районів.

Загальна площа Турківського району становить 352,3 тис. га, із них рілля - 41,4 тис. га, багаторічні насадження - 0,3, сіножаті - 16,5, пасовища - 34,6 тис. га.

Район розташований на південному заході області, у географічній зоні Українських Карпат з висотами 500-1400 м. Його макроморфоскульптуру утворюють гірські масиви:

Низькі-Верхньодністровські Бескиди (витоки і верхня течія р. Дністер) та Турківська Верховина;

Середні  Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний хребет.

Серія хребтів (8-10) має спрямування з північного заходу на південний схід і характеризується переважно «м’якими» обрисами і куполоподібними вершинами до 700-800 м висоти з пологими схилами. Територія мало освоєна в сільськогосподарському відношенні. Найбільш освоєною частиною цього району є Сансько-Дністровська Верховина - низькогір’я, яке обумовлене внутрішньою синклінальною зоною Карпат.

Сучасна гідрографічна сітка глибоко розчленовує гірські хребти на окремі орографічні виділи. Долини річок Дністра, Стрия, Опору, Бистриці, Стрівігори, терасовані, а в місцях розмивання м’якого олігоценового флішу утворилася серія улоговин.

В умовах гірського  рельєфу, завдяки великій кількості опадів, розвинена гірська водна ерозія ґрунтів, особливо в межах найбільш освоєної в сільськогосподарському відношенні Сансько-Дністровської Верховини.

Корінні породи Карпатських гір поховані під плащем елювію-делювію -родуктів звітрення сланців (карпатський фліш) та пісковиків легко-, середньо- та важкосуглинкового гранулометричного складу. Потужність елювію Карпатського флішу - 1,0-2,5 м. Делювіальні суглинки мають більшу глибину, від 2 до 20 м і більше.

Природна рослинність представлена широколистяними дубово-буковими лісами з домішкою граба, ясена, клена, липи, береста, з хвойних - ялина, ялиця.

На безлісих Карпатських полонинах найбільш поширена злакова рослинність з домінуванням біловуса стиснутого.

Структуру ґрунтового покриву району складають такі агровиробничі групи ґрунтівю.

На низькогірії у межах 300-500 м абсолютної висоти-бурі гірсько-лісові та глибокі щебенюваті ґрунти помірного поясу (192гз, 192дз, 192ез);

На висотах від 500 до 800 м - прохолодний пояс - бурі гірськолісові та дерново-буроземні глибокі і середньо-глибокі щебенюваті ґрунти (191гз, 191дз, 191ез);

На висотах від 800 до 1100 м - помірно-холодний пояс - бурі гірськолісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі щебенюваті слабозмиті ґрунти (194гз, 194 дз, 194 ез);

На висотах вище 1100 м - субальпійський пояс - бурі гірсько-лісові, гірсько-лучні та дерново-буроземні щебенюваті ґрунти полонинського поясу (189гз, 189дз, 189ез);

В заплавах гірських річок -  дерново-буроземні та лучно-буроземні глейові ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах (186г, 186дж).

Середньозважений бал бонітену ґрунтів сільськогосподарських угідь становить: рілля - 11, багаторічні насадження – 11, сіножаті – 11, пасовища - 10 балів.

Площа особливо цінних ґрунтів становить - 0,35 % від площі ріллі області і 7,86 % від площі ріллі району. Ця рілля розміщена невеликими масивами на схилах та річкових терасах та в межах населених пунктів. До особливо цінних грунтів відносяться лише ті, які залягають до висоти 500 м. До них належать дерново-буроземні і лучно-буроземні легко-, середньо- і важкосуглинкові ґрунти на алювіальних та делювіальних відкладах (186г, 186д, 186е). Незначні площі під ріллю займають бурі гірськолісові глибокі і середньоглибокі ґрунти (192гз, 192дз, 192ез). Бал бонітету ріллі району становить 11 (малопродуктивні землі).