ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Теплицько-Чечельницький природно-сільськогосподарський район (0202070509)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 61 41294.38
Багаторічні насадження 57 81273.64
Сіножаті 19 4589.79
Пасовища 13 2531.88
Розподіл агрогруп по с/г району

Теплицько–Чечельницький природно-сільськогосподарський район (ПСГР-9) розташований в південно-східній та в крайній південній частинах Вінницької області. До нього входять землі більшої частини Теплицького, Чечельницького та північної частини Бершадського адміністративних районів.

Загальна площа Теплицько-Чечельницького району становить 198,9 тис. га, із них рілля – 143,2 тис. га, багаторічні насадження – 1,7, сіножаті – 1,8, пасовища – 8,7 тис. га.

Даний район  - це типовий середньобузький лісостеп південного Побужжя Вінницької області. Вододільні простори розчленовані великою кількостю балок та ярів, внаслідок чого вони звужені і місцями перерізані. Формуванню яружно-балкової мережі сприяла роздробленість фундаменту на окремі блоки. Зниження між блоками були успадковані доменами, до яких приурочена велика кількість ярів та балок. У місцях врізу в кристалічні породи Українського щита контури долин і балок набувають каньйоноподібної форми, схили їх круті й скелесті. Південний Буг тече тут майже скрізь в кристалічних породах і набуває деяких рис гірської річки. Запружені схили часто ускладнені зсувами. Територія району в минулому зазнала інтенсивного господарського впливу і за останні 200 років зведено велику площу лісів  і розорано більше 70 % земель.

Порівняно малі площі в ландшафтній структурі району займають заплавні місцевості з лучною різнотравно–злаковою рослинністю.

На масивах плато і давніх терас з меншими гіпсометричними позначками і відносно невеликим розчленуванням під покривом травянистої рослинності поширені грунти чорноземного типу. На ділянках, де на історичних відрізках часу спостерігалось чергування трав’янистої і лісової рослинності утворились темно-сірі грунти і чорноземи опідзолені. Під дубово-грабовими лісами сформувались ясно-сірі і сірі опідзолені грунти.

На масивах, де ліс був зведений, під впливом остепніння і розвиткомлучно-степової рослинності утворились реградовані грунти.

На схилах під впливом воної ерозії утворились слабо-середньо- і сильно змиті аналоги плакорних грунтів. В балках та заплавах річок, струмів протікає дерновий та болотний процеси, формуються лучні та болотні грунти.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь переважають:

          а) на плакорних ділянках:

          ясно-сірі і сірі опідзолені грунти (29д, 29е);

          темно-сірі опідзолені та реградовані (40д, 40е, 40 л);

          чорноземи опідзолені та реградовані (41д, 41е, 40л);

          чорноземи типові глибокі, вилугувані та карбонатні (53д, 53е, 53л).

          б) на пологих схилах:

          лучно-чорноземні мочаристі грунти на балтських глинах (139е).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 61 бал, багаторічні насадження – 57, сіножаті – 19, пасовища – 13 балів.

Виконання комплексу протиерозійних заходів – першочергове завдання в даному районі. Важливе реалізація заходів щодо консервації деградованих і малородючих грунтів орних земель та здійснення екологічної оптимізації земельних угідь.