ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Славутський природно-сільськогосподарський район (0102046802)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 19 12325.78
Багаторічні насадження 27 38498.04
Сіножаті 16 3865.09
Пасовища 14 2726.63
Розподіл агрогруп по с/г району

Славутський природно-сільськогосподарський район (ПСГР–2) розташований в північній частині області і включає землі південної частини Славутського району, північно-східної частини Шепетівського, північної частини Полонського та окремих сільських рад Ізяславського адміністративних районів.

Загальна площа Славутського району становить 152, 2 тис. га, із них рілля – 45,1 тис. га, багаторічні насадження – 0,3, сіножаті – 1,9, пасовища – 3,6 тис. га.

Геотектонічно територія району знаходиться в південно-західній частині Східно-Європейської платформи в межах Волинського блоку Українського кристалічного масиву (щита).

Рельєф рівнинний, характеризується відносно значними абсолютними висотами – 200-250 м. Глибина розчленування невелика 10-20 м. Має ухил на північній схід та північ.

Загалом клімат помірно континентальний з м’якою зимою та теплим вологим літом. Гідротермічний коефіцієнт знаходиться в межах 1,3–1,5. Середня температура повітря найхолоднішого місяця (січень) складає –5,5 °С, найтеплішого (липень) + 18,5 °С. Максимальна температура влітку досягає +37 °С, мінімальна взимку – 33 °С. Середньорічна температура становить +7,5 °С. Сума ефективних температур змінюється в межах від 2400 до 3100  °С. Середньорічна кількість опадів – 650 мм. Сумарна сонячна радіація досягає 3400-3800 мДж/м2 на рік. Сумарне випаровування 470-500 мм. Тривалість вегетаційного періоду – 202 дні.

Товщина снігового покриву становить 13-22 см. Грунт промерзає в середньому на 70 см (максимально – 110 см).

Взимку переважають північні та західні вітри, навесні – східні та південно-східні, восени – західні та південно-західні.

На території району поширений поліський тип ландшафтів, які характеризуються такими ознаками:

1. Домінуванням рівнинних форм рельєфу з незначними розчленуванням     поверхні та відсутністю ярів і балок.

2. Внаслідок рівнинності поверхні у цих ландшафтах утруднений стік природних вод, тобто дренованість території низька і, як наслідок, надмірна зволоженість понижених елементів рельєфу.

3. Грунтоутворюючі породи району представлені алювіальними та воднольодовиковими піщаними відкладами різної потужності (3-10 м).

4. Наявність значних площ пухких піщаних відкладів сприяло поширенню соснових та сосново-дрібно- та широколистяних лісів (лісистість близько 70 %).

5. Низька природна родючість грунтів і значні площі заболочення обмежили ступінь антропогенного впливу на всі компоненти цих ландшафтів.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь, що знаходяться на підвищених елементах рельєфу, поширені такі грунти:

- дерново-слабо- і середньопідзолисті піщані, глинисто-піщані грунти на давньому алювії та воднольодовикових відкладах (5а, 5б);

- дерново-слабо- і серередньопідзолисті супіщані грунти на давньому алювії та воднольодовикових відкладах (5в);

- дерново-прихованопідзолисті піщані і зв’язно-піщані грунти на воднольодовикових відкладах (1а, 1б);

- дернові супіщані грунти на воднольодовикових відкладах (176в) .

На пониженнях різного рівня поширені такі грунти:

дерново-слабопідзолисті глейові піщані і глинисто-піщані грунти на воднольодовикових відкладах (14а, 14б);

дерново-середньо- і сильнопідзолисті глейові супіщані грунти на воднольодовикових відкладах (14в);

дернові оглеєні піщані і зв’язно-піщані грунти на давньому алювії (176а, 176б);

дернові оглеєні супіщані грунти на воднольодовикових відкладах (176в);

лучні супіщані грунти на алювіально-делювіальних відкладах (133в);

лучно-болотні грунти на воднольодовикових відкладах (141);

торфово-болотні грунти та торфовища низинні (146).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 19 балів, багаторічні насадження - 27, сіножаті - 16, пасовища – 14 балів.

Загальний бал грунтів по ріллі району становить 19. Згідно шкали агроекологічної оцінки якості сільськогосподарських земель це землі дуже низької якості. Вони мають дуже низьку забезпеченість елементами живлення, негативні водно-фізичні, водно-повітряні та теплові режими. Задовільні врожаї можливі лише при внесенні науково-обгрунтованих норм органічних і мінеральних добрив та проведенні прийомів хімічної і водної меліорації грунтів. Впровадження відповідних систем землеробства з посівами сидератів, багаторічних трав, люпину є необхідною умовою в справі охорони та раціонального використання грунтів району.

Щодо оптимізації землекористування, то вона пов’язана, насамперед, з впровадженням екологічно доцільного використання грунтів легкого гранулометричного складу, перезволожених та заболочених і болотних мінеральних та органогенних грунтів орних угідь.