ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Роздільнянський природно-сільськогосподарський район (0302025104)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 45 28623.36
Багаторічні насадження 43 58459.98
Сіножаті 45 10870.55
Пасовища 39 7595.63
Розподіл агрогруп по с/г району

Роздільнянський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-04) займає центральну частину Одеської області. В нього увійшли Роздільнянський, південа частина Великомихайлівського, західна частина Іванівського та північна частина Біляївського адміністративного району.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району складає 165,9 тис. га, з них: рілля – 154,0 тис. га, багаторічних насаджень - 7,5 тис. га, сіножатей – 1,3 тис. га, пасовищ – 33,1 тис. га.

Роздільнянський район має помірно-континентальний тип клімату. Середня температура повітря становить +9°С, температура самого холодного місяця (січня) становить -4,1°С, а самого теплого (липня) +23,2°С.

Річна кількість опадів складає 380 мм, з них 240 мм припадаєна період з температурою повітря вище +10°С. Району властива низька відносна вологість, що зумовлює атмосферні засухи. Інтенсивність засух посилюється південно-східними засушливими вітрами.

Нестача вологи є одним з головних лімітуючих факторів урожайності.

В геоморфологічному відношенні Роздільнянський район розташований на півночі Причорноморської низини, яка характеризується рівнинним рельєфом. Ця загальна рівнинність порушена внаслідок дії водної ерозії, яка зумовила значну густоту розчленування місцевості, помітну крутизну балкових та річкових схилів, глибину врізання долин річок та балок. Загальна рівнинність рельєфа розчленована долинами Кучурганського лиману та річок Кучурган, Куяльники.

Грунтоутворюючими прородами на території району, в основному, є четвертинні відклади. які представлені червоно-бурими глинами, лессами і лессовидними суглинками, дочетвертинними пісками, делювіальними відкладами,  сучасними алювіальними відкладеннями заплав річок та стародавнім алювієм терас Дністра та Кучургану.

Найпоширенішою грунтотвірною породою природно-сільськогосподарського району є леси та лесовидні суглинки. За механічним складом вони переважно важкосуглинкові.

Делювіальні відклади утворилися в балках в результаті акумуляції продуктів змиву дощовими і сніговими водами з прилягаючих схилів. Алювіальні відклади утворилися в заплавах річок.

Грунтові води району залягають, головним чином, глибше 6 м і на процеси грунтоитворення не впливають, в днищах балок і долинах річок рівень грунтовихвод коливається від 0,5 до 1,5-2,5 м.

В рослинному покриві переважають різнотравно-ковилево тинчакові асоціації, які зберіглися на схилах балок. Також поширені злаки, бобові та пристосовані до посушливих умов різнотрав'я. По балках і ярах зберіглися невеликі за площею діброви та чагарники.

В грунтовому покриві району домінують чорноземи звичайні середньо- і  малогумісні (68,97% площі району), в долинах річок – лучно-чорноземні та лучні ґрунти. (агровиробничі групи грунтів 58е,58л, 59л, 60д, 60е, 60л, 121е, 133е). Особливо цінні грунти в цього районі (58е,58л, 59л, 60д, 60е, 60л, 121е). Малопродуктивні і деградовані грунти займають значні площі серед яких переважають агрогрупи (66е, 66л, 67е, 67л, 88е, 88л, 89л, 103е, 104г, 104д, 104е).