ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Рокитнівський природно-сільськогосподарський район (0101025608)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 15 11404.89
Багаторічні насадження 6 11406.82
Сіножаті 16 3865.08
Пасовища 12 2337.11
Розподіл агрогруп по с/г району

Рокитнівський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-8) розташований у східній частині Рівненської області. До нього входять землі південної частини Рокитнівського, східної Березнівського і Сарненського та південно-східної частини Дубровицького адміністративних районів.

Загальна площа Рокитнівського району становить 211,9 тис. га, із них рілля - 18,2 тис. га, багаторічні насадження – 0,15, сіножаті – 7,6, пасовища – 5,5 тис. га.

Головна особливість району - порівняно високе залягання кристалічних порід, численні виходи їх на денну поверхню та малопотужна товща осадових відкладів.

Характерне поєднання двох основних типів місцевостей – денудаційної горбистої рівнини з дерново-слабопідзолистими щебенюватими грунтами і зандрової рівнини з дерново-слабопідзолистими піщаними грунтами і лісами борового та суборового типів.

Денудаційні горбисті рівнини з дерново-слабопідзолистими щебенюватими грунтамии займають значні площі в межирічних просторах. Це ділянки високого залягання кристалічного фундаменту з денудаційними останцями у вигляді горбів і гряд. Особливо чисельні горби на західній окраїні району, а також на досить великій території між населеними пунктами - Клесове, Рокитне, Карпилівка.

Грунтоутворюючі породи представлені водно-льодовиковими відкладами, давнім і сучасним алювієм та елювієм магматичних порід.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь превалюють дернові грунти, дерново-підзолисті і торфо-болотні грунти й торфовища. На орних угіддях переважають дернові грунти, дерново-підзолисті та торфо-болотні грунти та торфовища. Питома вага інших грунтів менша, з них найбільші площі припадають на чорноземи щебенюваті й лучно-болотні грунти. Особливо цінні грунти орних угідь становлять 3,8 %.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

         дерново-прихованопідзолисті і дернові слаборозвинені піщані ґрунти на перевіюваних пісках (1а);

         дерново-прихованопідзолисті і дернові слаборозвинені глинисто-піщані ґрунти на перевіюваних пісках (1б);

         дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті глинисто-піщані ґрунти на піщаних відкладах (5б);

         дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті супіщані ґрунти на піщаних відкладах (5в);

         дерново-підзолисті і підзолисто-дернові глейові глинисто-піщані ґрунти (14б);

         дерново-підзолисті і підзолисто-дернові глейові супіщані ґрунти (14в);

         лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені ґрунти (141);

         торфово-болотні ґрунти і торфовища мілкі, підстелені пісками, неосушені (147);

         торфовища середньоглибокі і глибокі слабо- і середньорозкладені, неосушені (150).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 15 балів, багаторічні насадження – 6, сіножаті - 16, пасовища – 12 балів.

Деградовані і малородючі ґрунти орних земель - представлені перезволоженими та заболоченими грунтами, болотними мінеральними й органічними та грунти легкого гранулометричного складу. Оптимізація землекористування пов’язана, насамперед, із забезпеченням екологічно доцільного використання перезволожених і заболочених грунтів та болотних мінеральних і органічних грунтів орних угідь, а також грунтів легкого гранулометричного складу.