ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Приморський природно-сільськогосподарський район (0403032302)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 31 21747.05
Багаторічні насадження 34 47053.15
Сіножаті 27 6522.33
Пасовища 23 4479.47
Розподіл агрогруп по с/г району

Приморський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-2) розташований на півдні Дніпровсько-Приазовського округу. До нього входить більша (південна) частина земель Приморського, південної частини Бердянського і Токмацького, північно-східної частини Приазовського та Михайлівського адміністративних районів.

Загальна площа Приморського району становить 389,9 тис. га, із них рілля – 276,6 тис. га, багаторічні насадження – 7,7, сіножаті – 1,2, пасовища – 51,4 тис. га.

Геоморфологічно – це Приазовська берегова рівнина. На півночі межує з південно-західними відрогами Приазовської височини. Із півдня омивається водами Азовського моря. Являє собою верхньопліоценову морську терасу, розчленовану річковими долинами Юшанли, Корсака, Лозуватки, Обитічної, Кільтиччі, Берди та ін. Густота річкової мережі пересічно сягає 0,21 км/км². Абсолютні висоти поверхні цієї приморської терасової рівнини 30-40 м, її поверхня слабо похилена з північного сходу на південний захід.

Північна частина району займає понижену західну й південно-західну частину Приазовської височини. Характерною особливістю природних умов цієї частини району є те, що в розвитку сучасних фізико-географічних процесів важливу роль відіграють докембрійські кристалічні породи, які відслонюються не тільки по долинах річок і в балках, але й на вододілах. Вододільні урочища утворюють куполоподібні горби з малопотужним шаром антропогенових відкладів і кам’яні гряди. Верхів’я річок характеризуються обривчастими схилами долин із відслоненням кристалічних порід. Крутосхили долин порізані короткими береговими ярами.

Уздовж узбережжя Азовського моря виділяються приморський абразійно-яружно-зсувний і приморський акумулятивний типи місцевості у вигляді кіс та пляжів. Абразивний тип берега з короткими береговими ярами і зсувними терасами найяскравіше виражений між Приморськом та Бердянськом.

У ландшафтній структурі району важливу роль відіграють вододільні лесові рівнини з чорноземами південними малогумусними, значною мірою еродованими. В південні частині простяглася смуга лесових рівнин, розчленованих балками. Тут також виділяються терасові лесові місцевості з чорноземами південними малогумусними і солонцюватими.

Домінуючими ґрунтами є чорноземи південні, які у складі ріллі займають 90 %. Значна площа припадає на чорноземи звичайні. Інші плакорні ґрунти, включають темно-каштанові, чорноземи на щільних глинах та чорноземи на елювії щільних порід. Усі ці ґрунти значною мірою піддані водній ерозії, найбільше змиті чорноземи. Тільки темно-каштанові ґрунти менше уражуються водноерозійними процесами Але як для цих ґрунтів, так і для чорноземів звичайних та південних характерна сильна дефльованість. Помітні площі займають лучні та чорноземно-лучні засолені й солонцюваті, лучно-чорноземні засолені та солонцюваті і намиті ґрунти. На відміну від Веселівського природно-сільськогосподарського району, тут у структурі ґрунтового покриву збільшується питома вага солонців і солончаків та болотних ґрунтів.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

чорноземи звичайні середньогумусні і малогумусні легкоглинисті та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (60л);

чорноземи звичайні малогумусні неглибокі легкоглинисті та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (61л);

чорноземи південні легкоглинисті та їх слабо- і залишково-солонцюваті відміни (71л);

чорноземи переважно щебенюваті на елювії щільних порід (пісковиків, сланців, магматичних порід) легкоглинисті (95л);

чорноземи щебенюваті сильнозмиті та дернові щебенюваті на елювії щільних порід (пісковиків, сланців, магматичних порід) легкоглинисті (98л);

чорноземи переважно щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід (щільна порода на глибині 50-150 см) легкоглинисті (99л);

лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкоглинисті ґрунти (134л);

солончаки та їх комплекси з сильнозасоленими ґрунтами середньосуглинкові (164д).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 31 бал, багаторічні насадження: сади зерняткові - 33, сади кісточкові – 34, виноградники -36, сіножаті - 27, поліпшені сіножаті - 26, пасовища - 23, поліпшені пасовища – 26 балів.

Деградовані ґрунти орних земель представлені змитими та дефльованими ґрунтами, значно меншу площу займають скелетні грунти. Це потребує виконання певних екологостабілізуючих заходів.