ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Придонецький природно-сільськогосподарський район (0303044405)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 34 23016.54
Багаторічні насадження 18 25665.36
Сіножаті 28 6763.89
Пасовища 25 4868.99
Розподіл агрогруп по с/г району

Придонецький природно-сільськогосподарський район (ПСГР-05) знаходиться в центральній частині Луганської області. В нього увійшли південні частини Кремінського, Новоайдарівського і Станично-Луганського та північні частини Попаснянського та Слов’яносербського адміністративних районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 129,5 тис.га,  з них: рілля – 14,2 тис.га, багаторічні насадження – 0,2 тис.га, сіножаті – 1,0 тис.га, пасовища – 3,4 тис.га.

В геоморфологічному відношенні цей район, в основному, знаходиться в межах Низького Задонців’я – це область поширення давніх  пліоценових терас, дуже змінених процесами денудації та долини р.Сіверського Дінця, де виділяються заплава та три надзаплавні тераси. Заплава плоско рівнинна із добре виявленим мікрорельєфом (гриви, западини). Значно поширені тут озера-стариці, які утворилися внаслідок міграції русла. Перша надзаплава  (борова тераса) – це область поширення пісків з еоловими формами рельєфу (бугри, дюни, котловини видування, піщані гриви). Однолесова тераса плоскорівнинна, інколи занесена піском.

Територія району має недостатнє зволоження, середня кількість опадів (464 мм) з гідротермічним коефіцієнтом – 0,9.

Серед грунтотворчих порід в районі домінують сучасні та давньоалювіальні відклади.

Глибина грунтових вод в межах цього району коливається від 0,5 до 1,5-2,0 м, що призводить до різного ступеня гідроморфності грунтів.

В рослинному покрові переважає перій пустинний, тонконіг, житняк, чебрець, перстач піщаний. На вологих місцях добре розвивається осока, очерет, рогіз, іван-чай, кінський щавель, Вздовж річищ поширені заплавні ліси з зарослями вільхи, осоки, тополі, береста. На пісках борової тераси ростуть соснові ліси.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують примітивні малопродуктивні (понад 70%) дернові слабо і малорозвинені  глинисто-піщані грунти (агрогрупи 1б, 2б), піски слабо задерновані слабогумусовані і негумусовані (агрогрупи 1а, 1б).

Ці грунти характеризуються низькою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить всього 10-15 см, вміст гумусу 0,5-1,5%. Вони слабо забезпечені поживними речовинами, мають нейтральну кислотність. У зв’язку з недостачею вологи, особливо у весняно-літній період, грунти пересихають, рослинний покрив вигорає.

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі відсутні. Малопродуктивні і деградовані грунти представлені агрогрупами 135е, 135л, 140д, 175б, 175в.

Врожайність сільськогосподарських культур дуже низька. Сіножаті та пасовища – низькопродуктивні.

Рілля займає у цьому районі невелику площу. В структурі посівних площ переважають зерно-бобові культури та трави.

Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є зрошення, внесення підвищених норм органічних мінеральних добрив, а також проведення протидефляційних заходів боротьби з вітровою ерозією.