ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Покровський природно-сільськогосподарський район (0303031402)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 50 31803.73
Багаторічні насадження 43 54182.42
Сіножаті 36 8696.44
Пасовища 33 6427.07
Розподіл агрогруп по с/г району

Покровський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-02) знаходиться в західній  частині Донецької області. В нього увійшли Олександрійський, Добропільський, Покровський, Костянтинівський адміністративні райони, північна частина Мар’їнського та західна частина Ясинуватського районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 894,5 тис.га, з них: рілля – 609,7 тис.га, багаторічні насадження – 12,6 тис.га,  сіножаті – 5,5 тис.га,  пасовища – 90,5 тис.га.

В геоморфологічному відношенні цей район являє собою лесову, підвищену, розчленовану долинно-балковою мережею рівнину. Межирічні вододіли розсікаються розгалуженими балками на неширокі плато різної протяжності, крутизни і напрямку схилами. Яружно-балкова сітка розвинена досить добре, має великі водозбірні площі, що при значних нахилах поверхні призводить до інтенсивного проявлення ерозійних процесів (змив, розлив). В долинах рік яскраво виділяються заплава і лесова тераса.

Територія району має недостатнє зволоження, середня кількість опадів (450-500 мм) з гідротермічним коефіцієнтом – 0,9-1,0, найбільше їх припадає на червень-липень, а найменше – на лютий.

Незважаючи на це, клімат природно-сільськогосподарського району сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур.

Серед грунтотворчих порід в районі домінують леси і лесовидні суглинки та алювіально-делювіальні відклади.

На зволоження території найбільш впливають грунтові води четвертинних відкладів, які в межах району залягають глибше 10 м і мають незначний вплив на грунтотворення, в днищах балок і долинах річок рівень грунтових вод коливається від 0,5 до 1,5-2,0 м, що призводить до різного ступеня гідроморфності грунтів.

На території району, в рослинному покрову, переважає різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, яка в даний час зберіглася на схилах балок. Також поширені злаки, бобові та пристосоване до посушливих умов різнотрав’я.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують (понад 80%) чорноземи звичайні мало-, середньогумусні глибокі важкосуглинкові і легкоглинисті (агрогрупи 58е, 58л, 59е, 59л), чорноземи звичайні малогумусні неглибокі важкосуглинкові і легкоглинисті (агрогрупи 61е, 61л).

Ці грунти характеризуються високою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить 55-80 см, вміст гумусу 4,4-6,3%. Вони добре забезпечені поживними речовинами, мають нейтральну кислотність. У зв’язку з недостачею вологи, особливо у весняно-літній період, грунти мають понижений рівень родючості.

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі (агрогрупи 58д, 58е, 58л, 59л, 121д, 121е, 121л). Малопродуктивні і деградовані грунти займають порівняну невелику площу, серед них переважають агрогрупи 66е, 66л, 67е, 67д, 67л.

Рілля займає у цьому районі 85% від загальної площі сільськогосподарських угідь. В структурі посівних площ переважають зернові культури й кукурудза на зерно, соняшник і цукровий буряк.

Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є внесення помірних норм мінеральних добрив, а також проведення попереджувальних і активних протиерозійних заходів боротьби з площинним змивом і лінійною ерозією.