ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Оріхівський природно-сільськогосподарський район (0303032305)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 32 22448.57
Багаторічні насадження 21 42775.59
Сіножаті 17 4106.65
Пасовища 24 4674.23
Розподіл агрогруп по с/г району

Оріхівський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-5) займає південно-західну частину Донецько-Придніпровського природно-сільськогосподарського округу, яка геоморфологічно являє собою північно-західний край Причорноморської берегової рівнини. Район розташований у межиріччі Кінки і Токмака. До нього входять землі південної частини Оріхівського й Запорізького та північної частини Василівського і Токмацького адміністративних районів.

Загальна площа Оріхівського району становить 259,2 тис. га, із них рілля – 179,9 тис. га, багаторічні насадження – 23,8, сіножаті – 2,3, пасовища - 36,8 тис. га.

У ландшафтній структурі району важливу роль відіграють лесові дуже розчленовані схили височин і височинні рівнини з чорноземами звичайними малогумусними, ярами та балками, врізаними в кристалічні породи. Ґрунтовий покрив дуже еродований. На крутосхилах поширені сильнозмиті ґрунти, у днищах балок - лучні й лучно-болотні на гумусованих алювіально-делювіальних відкладах. В долині річки Кінки розвинені заплавні й надзаплавно-терасові місцевості з лучно-чорноземними солончаковими ґрунтами і чорноземами звичайними на легких лесовидних суглинках.

Фоновими ґрунтами є чорноземи звичайні. Структура ґрунтового покриву істотно не відрізняється від двох попередніх районів, за винятком проникнення чорноземів південного Степу посушливого, які займають незначну площу, а також співвідношенням чорноземів звичайних за глибиною гумусового горизонту, тобто середньоглибоких і неглибоких.

Значне місце в ґрунтовому покриві району посідають чорноземи на щільних глинах. Практично вся площа цих ґрунтів представлена змитими варіантами. З інших складових ґрунтового покриву району виділяються лучні й лучно-чорноземні засолені та солонцюваті ґрунти, намиті, болотні, лучно-чорноземні, чорноземи на пісках і чорноземи на елювії щільних порід, здебільшого карбонатних.

Район глибоко розчленованими яружно-балковими місцевостями, які вздовж Дніпра переходять в прирічковий ерозійно-останцево-зсувний тип місцевості.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

чорноземи звичайні середньогумусні і малогумусні важкосуглинкові та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (60е);

чорноземи звичайні малогумусні неглибокі важкосуглинкові та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (61е);

чорноземи звичайні малогумусні неглибокі легкоглинисті та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (61л);

чорноземи на щільних глинах важкосуглинкові несолонцюваті і слабосолонцюваті (82е);

чорноземи на пісках незмиті та слабозмиті супіщані (92в);

чорноземи переважно щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід (щільна порода на глибині 50-150 см) важкосуглинкові (99е);

лучно-чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни супіщані (121в);

лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни важкосуглинкові (133е);

лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені важкосуглинкові ґрунти (134е).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 32 бали, багаторічні насадження – 21, сіножаті – 17, пасовища – 24 бали.

Деградовані ґрунти орних земель представлені змитими та дефльованими ґрунтами, дещо меншу площу займають сформовані на щільних глинах ґрунти важкого гранулометричного складу.

Інтенсивний розвиток ерозійних і зсувних процесів завдає великих збитків сільському господарству. Здійснення комплексних гідротехнічних, фітомеліоративних й агротехнічних протиерозійних заходів у цьому районі є невідкладним першочерговим завданням.