ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Олевський природно-сільськогосподарський район (0102041801)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 12 9406.79
Багаторічні насадження 8 9980.97
Сіножаті 11 2657.24
Пасовища 12 2337.11
Розподіл агрогруп по с/г району

Олевський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-1) розташований у крайній північній частині Житомирської області і включає землі Олевського, Ємільчинського, Лугинського, Овруцького, Народицького і Новоград-Волинського адміністративних районів.

Загальна площа Олевського району становить 491,2 тис. га, із них рілля - 21,5 тис. га, багаторічні насадження – 1,1, сіножаті – 15,8, пасовища – 8,5 тис. га.

Характерні риси району: майже суцільне розповсюдження піщаних водно-льодовикових і алювіальних відкладів, що обумовлює бідність грунтового покриву; велика заболоченість території (площі торф’яних боліт складають 10-12 %); значне поширення соснових лісів (до 50 %). Поверхня району рівнинна, з незначними ухилами, слабо дренована. Монотонний рівнинний рельєф порушують лише окремі підняття кристалічних порід і піщані взгорблення.

В межах району панують місцевості зандрової заболоченої рівнини з переважанням дерново-слабопідзолистих і болотних грунтів і лісів борового типу. В багатьох місцях поверхня рівнини ускладнена еоловими формами рельєфу, зустрічають розбиті сипучі піски. Піщані і глинисто-піщані дерново-слабопідзолисті грунти характеризують дуже низькою природною родючістю.

Болотні грунти характеризуються досить високою потенційною родючістю.

На окремих ділянках в районі зустрічаються денудаційно-горбистий тип місцевості на кристалічній основі з дерново-слабопідзолистими щебенюватими грунтами. У східній частині району до даного типу місцевостей відносяться останці, складені овруцькими кварцитами.

Грунтоутворюючі породи представлені переважно водно-льодовиковими відкладами, на окремих ділянках – давніми і сучасними алювіальними відкладами, а також елювієм магматичних порід.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

     дерново-прихованопідзолисті і дернові слаборозвинені піщані ґрунти на перевіюваних пісках (1а);

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті глинисто-піщані ґрунти на піщаних відкладах (5б);

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті супіщані ґрунти на піщаних відкладах (5в);

     дерново-підзолисті глеюваті глинисто-піщані ґрунти на супіщаних відкладах (8б);

     дерново-підзолисті глеюваті супіщані ґрунти на супіщаних відкладах (8в);

     дерново-підзолисті і підзолисто-дернові глейові глинисто-піщані ґрунти (14б);

     дерново-підзолисті і підзолисто-дернові глейові супіщані ґрунти (14в);

     дерново-підзолисті і підзолисто-дернові сильноглейові супіщані ґрунти (15в);

     лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені ґрунти (141);

     торфово-болотні ґрунти і торфовища мілкі неосушені (145);

     дернові неглибокі глейові супіщані ґрунти (177в).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 12 балів, багаторічні насадження - 8, сіножаті - 11, пасовища – 12 балів.