ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Олешківський природно-сільськогосподарський район (0501016504)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 26 18636.23
Багаторічні насадження 24 17110.24
Сіножаті 13 3140.38
Пасовища 14 2726.63
Розподіл агрогруп по с/г району

Олешківський  природно-сільськогосподарський район (ПСГР - 04) знаходиться в південно-західній частині Херсонської області і включає північну частину Бориславського адміністративного району.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 174,4 тис. га, з них рілля – 23,2 тис. га, багаторічні насадження – 23,2 тис. га, сіножаті – 2,0 тис. га, пасовища – 9,0 тис. га.

Клімат цього району  помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -1,9-3,2°С) та жарким і довгим літом (середні температури +21,8-22,8°С, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура дорівнює 9,3-9,8°С і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по району 394 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий. В останні роки у зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній. Клімату району притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25°С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

В геоморфологічному відношенні природно-сільськогосподарський район знаходиться в межах Причорноморської низовини переважно в долині нижнього Дніпра.

Долина Нижнього Дніпра в свою чергу розподіляється на заплаву і дві надзаплавні тераси.

Заплавна тераса розташована вздовж Дніпра. Поверхня заплави хвиляста, вкрита великою кількістю озер, її перетинає чимало проток і стариць.

Перша надзаплавна тераса (піщана, борова) прилягає до заплави лівого берега і складається із шести великих піщаних масивів.

Піщані масиви являють собою сильно хвилясту рівнину з високими кучугурами (до 7 м) і пониженнями між ними.

Друга надзаплавна тераса (тераса-дельта) займає незначну частину території району. Поверхня її рівнинно-хвиляста з помітним нахилом на південь і з розвиненим мезо- та мікрорельєфом. На поверхні тераси зустрічається багато подів та мілких западин, а також озер.

Рівнинність південної частини тераси порушують лише окремі невеликі за площею кучугури пісків.

На території району серед ґрунтоутворюючих порід переважають стародавні і сучасні алювіальні відклади, рідше делювіальні піщаного механічного складу. Великі площі займають борові піски.

За гідрологічним районуванням район відносять до Нижньобузько-Дніпровської області недостатньої водності.

В межах району знаходиться значна кількість природних водойм – озер і стариць.

Залягання грунтових вод залежить від рельєфу. На боровій терасі вони  знаходяться глибоко, більше 6 м і на процеси грунтотворення не впливають, в межах заплави Дніпра та подах вони залягають близько до поверхні (0,5-2,0 м) і спричиняють заболочення грунів.

За геоботанічним районуванням район знаходиться в смузі типчаково-ковилових степів, південна – в смузі Полиново-злакових (пустельних полиново-типчаково-ковилових) степів.

В травостої найбільш поширені ковила, типчак, різнотрав’я, полинь, кермек, солероз та інш. На боровій терасі Дніпра рослинність представлена в піщаних степах ковилою, а на рівнинних ділянках – полином та гвоздикою. Розвіювані піски в значній мірі заросли шелюгою.

Деревна рослинність борової тераси представлена акацією, кленом гостролистим, рідше дубом. В заплаві Дніпра росте лучно-болотна рослинність, а з деревної – верба і деякі види тополі. В заболочених місцях розвивається болотна рослинність.

Найголовнішими типами грунтів району є чорноземи осолоділі супіщані дефльовані. Значні площі займають дернові слаборозвинені, дернові розвинені, дернові оглеєні піщаного механічного складу, а також піски задерновані слабогумусовані (агровиробничі групи грунтів 94в, 175б, 176б, 215а).

Особливо цінні грунти в цьому районі відсутні.

Серед малопродуктивних і деградованих грунтів найбільш поширені агрогрупи 175б, 215а.