ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Одеський природно-сільськогосподарський район (0402025108)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 45 28623.36
Багаторічні насадження 46 59885.83
Сіножаті 36 8696.44
Пасовища 37 7206.11
Розподіл агрогруп по с/г району

Одеський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-08) розташований у східній та південно-східній частині області. Він включає в собі Оводіопільський, південні частини Біляївського та Лиманський адміністративних районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району складає 215,7  тис. га, з них: рілля – 189,3 тис. га, багаторічних насаджень - 7,5 тис. га, сіножатей – 1,1 тис. га, пасовищ – 17,8 тис. га.

Клімат району помірно континентальний зі спекотним сухим літом, м'якою малосніжною нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить 10,8ºС. Взимку вона становить –5,0ºС, а влітку +20,0ºС і більше. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий. Середня температура січня змінюється в межах від -5,0ºС  до -18,0 ºС, липня відповідно від +21,0ºС до 29,0ºС. Безморозний період триває до 166-208 днів. Період активної вегетації рослин (з середньодобовими температурами понад 10ºС) становить 170-190 днів. Середньорічна кількість опадів складає 280-360 мм, тому нестача вологи є одним з головних негативних факторів.

В геоморфологічному відношені територія району розміщена в межах Причорноморської низини, що представляє собою слабонахилену з півночі на південь рівнину, яка включає в себе басейни річок Тилігул, Царега і Балайчук. Загальний нахил більшої частини території на південний схід до Чорного моря.

Західна частина району представляє собою вододіл між долинами лиманів Куяльник  та Великій Аджалик. Тип рельєфу –рівнинно-хвилястий глибоких та широких балок, а ширина вододілів досягає 4-6 км.

Долини балок глибокі, мають вихід в лимани. Схили балок круті з густою сіткою ярів.

Східна частина району, яка знаходиться між долинами лиманів Великій Аджалик та  Тілігул має вузько–хвилястий, водно-ерозійний тип рельєфу де  площа схилів перевищує над площею вододілів.

Грунтоутворюючими породами в районі переважають четвертні відклади, які в більшості представленні лесом та лесовидними суглинками.

Грунтові води на більшій території району залягають глибше 6 м і на процеси ґрунтоутворення не впливають. Високий рівень грунтових вод спостерігається тільки в заплавах річок та навколо лиманів і озер (0,7-1,5 м), на терасах (1,3-3,0 м), у днищах балок (1,0-3,0 м), що призводить до заболочення грунтів.

У наслідок дії вітрової та водної ерозії, на значних площах, зайнятих схилами різної крутизни, лес частково або повністю змитий і в ґрунтоутворенні приймають участь червоно-бурі глини.

Ґрунтотворні породи в долинах і днищах балок представлені алювіально-делювіальними відкладами.

Рослинний покрив цього району представлений  вузьколистими   ксерофітними асоціаціями, де домінуючими є типчак овечий та низькорослі полини. В долинах річок, особливо в їх пониззях, значну питому вагу в травостої займають солестійкі рослини, солянки, кермек та ін..

Територія району характеризується різноманітним ґрунтовим покривом, де переважають чорноземи південні (50% площі району), чорноземи звичайні малогумусні, лучно-чорноземні та лучні грунти (агрогрупи 59е, 59л, 60, 60л, 71д, 71е, 121е, 121л, 133е, 133л)

У зв’язку з великою розораністю і активних ерозійних процесів, якісний стан сільськогосподарських угідь погіршується, що призводить до збільшення площ деградованих і малопродуктивних земель (агрогрупи 66д, 66е, 66л, 67д, 67е, 67л, 75д, 75е, 76д, 88е, 90е, 92б, 93б, 103г, 103д, 104д, 104е, 139л, 140л)

Особливо цінні грунти на території району  представлені (агрогрупи 58е, 58л, 59е, 59л, 60е, 60л, 71д, 71е, 121г, 121д, 121е, 121л).