ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Новоайдарський природно-сільськогосподарський район (0303044403)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 36 24370.45
Багаторічні насадження 27 38498.04
Сіножаті 30 7247.03
Пасовища 28 5453.27
Розподіл агрогруп по с/г району

Новоайдарський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-03) знаходиться в центральній частині Луганської області. В нього увійшли центральна частина Кремінського, південна частина Старобеньського, північна частина Новоайдарівського та північно-східна частина Станично-Луганського адміністративних районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 286,7 тис.га, з них: рілля – 139,0 тис.га, багаторічні насадження – 2,5 тис.га, сіножаті – 8,9 тис.га, пасовища –31,8 тис.га.

В геоморфологічному відношенні цей район, в основному, знаходиться в південній частині Високого Задонців’я. Межирічні вододіли розсікаються розгалуженими балками на неширокі плато різної протяжності, крутизни і напрямку схилами. Яружно-балкова сітка розвинена досить добре, має великі водозбірні площі, що при значних нахилах поверхні призводить до інтенсивного проявлення ерозійних процесів (змив, розлив). В долинах рік яскраво виділяються заплава і лесова тераса.

Територія району має недостатнє зволоження, середня кількість опадів (425 мм) з гідротермічним коефіцієнтом – 0,9.

Незважаючи на це, клімат природно-сільськогосподарського району сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур.

Серед грунтотворчих порід в районі домінують леси і лесовидні суглинки та давньоалювіальні відклади.

На зволоження території найбільш впливають грунтові води четвертинних відкладів, які в межах району залягають глибше 10 м і мають незначний вплив на грунтотворення. В днищах балок і долинах річок рівень грунтових вод коливається від 0,5 до 1,5-2,0 м, що призводить до різного ступеня перезволоження грунтів.

На території району, в рослинному покрову, переважають злаки, бобові та пристосоване до посушливих умов різнотрав’я.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують (понад 70%) чорноземи звичайні малогумусні і середньогумусні глибокі важкосуглинкові та легкоглинисті (агрогрупи 58е, 58л, 59д, 59е, 59л).

Ці грунти, переважно, характеризуються високою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить 75-80 см, вміст гумусу 4,1-6,5%. Вони добре забезпечені поживними речовинами, мають нейтральну кислотність. У зв’язку з недостачею вологи, особливо у весняно-літній період, грунти мають понижений рівень родючості.

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі (агрогрупи 58е, 58л, 59д, 59е, 59л,121е,121л). Малопродуктивні і деградовані грунти представлені агрогрупами 90д, 98к, 103е, 140г, 140е, 140л.

Рілля займає у цьому районі 75% від загальної площі сільськогосподарських угідь. В структурі посівних площ переважають озимі зернові культури й кукурудза на зерно, потім соняшник і цукровий буряк.

Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є внесення помірних норм мінеральних добрив, а також проведення попереджувальних і активних протиерозійних заходів боротьби з площинним змивом і лінійною ерозією.