ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Новгородківський природно-сільськогосподарський район (0302023508)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 45 28329.8
Багаторічні насадження 39 55608.27
Сіножаті 45 10870.55
Пасовища 31 6037.55
Розподіл агрогруп по с/г району

Новгородківський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-8) розташований в східній та південно-східній частині Кіровоградської області і відноситься до зони Правобережного Степу України, Південно-Бугсько-Інгульського округу.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 315,1 тис. га, з них: рілля – 229,4 тис. га, багаторічні насадження – 1,6 тис. га, сіножаті – 0,4 тис. га, пасовища – 28,4 тис. га.

Межує: з заходу та півночі – Кропивницький (6) природно-сільськогосподарський район, із сходу – Дніпропетровська область, із  півднят –  Устинівський (9) природно-сільськогосподарський район.

За тепловими ресурсами та умовами зволоження відноситься до теплого, недостатньо зволоженого підрайону Кіровоградської області. Клімат помірно-континентальний. Середньомісячна температура повітря найтеплішого місяця липня +20,1°С, найхолоднішого січня -5,5 °С, середньорічна +8,0 °С, середньорічна кількість опадів 512 мм (дані метеостанції Долинська). Тривалість безморозного періоду 160-165 дні, вегетаційного 210-215 днів. Найбільша кількість опадів до 60 % випадає в вегетаційний період. У зимовий період сніжний покрив через часті відлиги нестійкий. Гідротермічний коефіцієнт близько 0,90.

Територія району розташована на Українському кристалічному щиті, в межах Придніпровської височини. Рельєф водно-ерозійного походження, вироблений давньою ерозійною діяльністю великих мас води. Території що прилягають до річок Інгул та Інгулець та їх приток характеризуються більш складним рельєфом, де площа схилів переважає площу плато, наявні глибокі балки і яри, на решті території рельєф набагато спокійніший, там переважають рівні вододільні плато.

Водно-ерозійна мережа стародавня добре виражена представлена балочною системою річки Інгул та Інгулець.

Основними ґрунтоутворюючими породами району є леси, на незначних територіях піски, червоно-бурі глини та продукти вивітрювання елювію кристалічних порід,делювіальні і алювіальні відклади. Леси – четвертинні відклади, пальового кольору, тонкопористої будови без шаруватості. Мають вертикальну ділимість, тому легко розмиваються на схилах. Характерна особливість їх – наявність карбонатів. Наявність кальцію сприяє закріпленню органічних сполук, які являються основним джерелом поживних елементів і важливим фактором структуроутворення.

Підземні води на плато та схилах залягають глибоко і ніякого впливу на процес ґрунтоутворення не мають, зволоження ґрунтів повністю залежить від кількості атмосферних опадів.

Природна рослинність була представлена злаково-бобовим різнотрав’ям, на даний час збереглася тільки по балках та на заплавах.

На території Новгородківського природно-сільськогосподарського району основною ґрунтовою відміною являються чорноземи звичайні малогумусні, трапляються–чорноземи звичайні малогумусні глибокі, чорноземи звичайні мало гумусні неглибокі, на днищах балок заплавах різного рівня утворились гідроморфні та напівгідроморфні ґрунти.

Чорноземи звичайні мало гумусні глибокі утворились на лесових породах під впливом дернового процесу ґрунтоутворення. Ґрунтовий профіль описуваних ґрунтів ділиться на три горизонти. Верхній горизонт глибиною від 39 до 42 см, темно-сірого кольору, структура в основному зерниста, в орному шарі більш розпорошена. Нижче два перехідні горизонти, які містять менші запаси гумусу і поживних речовин, особливо другий перехідний, характеризуються значною переритістю кротовинами. Загальна глибина профілю складає від 91 до 98 см.

Чорноземи звичайні малогумусні глибокі мають добрі фізико-хімічні властивості і хороший поживний режим.

Чорноземи звичайні мало гумусні утворились на лесових породах під впливом дернового процесу ґрунтоутворення в умовах недостатнього зволоження.

Ґрунтовий профіль описуваних ґрунтів ділиться на три горизонти. Верхній горизонт глибиною від 39 до 43 см, темно-сірого кольору, структура в основному зерниста, в орному шарі більш розпорошена. Нижче два перехідні горизонти, які містять менші запаси гумусу і поживних речовин, особливо другий перехідний, характеризуються значною переритістю кротовинами. Загальна глибина профілю складає від 78 до 88 см. 

Чорноземи звичайні малогумусні неглибокі утворились на лесових породах під впливом дернового процесу ґрунтоутворення, верхній гумусовий горизонт від 36 до 38 см, загальна глибина ґрунтового профілю від 65 до 72 см.

Чорноземи на пісках утворились в основному на борових терасах під пологом трав’янистої рослинності. Дані ґрунти аналогічні вище описаним, але легкий механічний склад, який вони успадкували від ґрунтоутворюючої породи, сприяє високій аерації та їх водопроникності. Вони містять незначні запаси гумусу і поживних речовин.

Чорноземи на червоно-бурих глинах та чорноземи на елювії кристалічних порід  утворились на схилах де відсутні лесові породи в умовах дернового процесу ґрунтоутворення. Дані ґрунти аналогічні вище описаним, але ґрунтоутворюючі породи обумовили свої особливі властивості.

Чорноземи намиті та лучно-чорноземні ґрунти утворились на днищах балок, шлейфах схилів та заплавах високого рівня річок на делювіальних та алювіально-делювіальних відкладах. Вони багаті на гумус і поживні речовини, але особливі умови водного режиму дещо понижують їх родючість.

Чорноземно-лучні та лучні ґрунти утворились на днищах балок та заплавах річок на делювіальних та алювіально-делювіальних відкладах  при участі лучної рослинності в умовах періодичного надмірного зволоження при значному впливі акумулятивної діяльності делювіальних стічних і річкових вод.

Мулувато-болотні та лучно-болотні ґрунти утворились в результаті дернового процесу ґрунтоутворення на алювіально-делювіальних відкладах в різко виявлених гігроморфних умовах при постійному капілярному зв’язку з грунтовими водами і особливому режимі поверхневих вод.

Мочаристі та мочарні ґрунти утворились в місцях вклинювання ґрунтових вод, родючість їх висока, але близьке залягання ґрунтових вод утруднює їх використання.

Чорноземи поліпшені ґумусованим шаром утворились в результаті дернового процесу ґрунтоутворення як їх аналоги, але для покращення ґрунтового покриву було нанесено ґумусовану суміш шаром від 35 до 50 см, який було знято на ділянках будівництва Криворізького ГЗКОР, тобто проведено культуртехнічні роботи по покращенню ґрунтового покриву.

Інтенсивне використання ґрунтів сприяло розвитку ерозійних процесів яке привело до збільшення еродованих площ в результаті постійного змиву разом з частиною гумусово-елювіального горизонту втрачено і частину колоїдної органічної речовини – гумусу.