ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район (0403036502)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 39 27954.34
Багаторічні насадження 35 49904.86
Сіножаті 32 7730.17
Пасовища 26 5063.75
Розподіл агрогруп по с/г району

Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район  (ПСГР - 02) знаходиться в північно-східній частині Херсонської області.

В нього входять Великолепецький, Веохньорогацький, Горностаївський, Нижньосірогозький і північна частина Іванівського адміністративні райони.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 577,6 тис. га, з них рілля – 468,9 тис. га, багаторічні насадження – 3,0 тис. га, сіножаті – 1,3 тис. га, пасовища – 18,0 тис. га.

Клімат цього району  помірно-континентально-посушливий із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -3,6-4,1°С) та жарким і довгим літом (середні температури +21,7-22,8°С, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура дорівнює 9,3-9,8°С і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по району близько 361 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий.  Клімату району притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25°С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

В геоморфологічному відношенні природно-сільськогосподарський район знаходиться в межах північно-східної периферійної частини Причорноморської низовини.

Її східна частина відноситься до степової вододільної рівнини з ледве помітним нахилом на південь та південний захід в сторону р. Дніпро.

Степова вододільна рівнина відрізняється значним розвитком ерозійної мережі (балки, яри) з стрімкими схилами і частими відслоненнями четвертинних і третинних порід.

Грунтоутворюючими породами на території району є переважно леси, лесовидні суглинки, делювіальні відклади та червоно-бурі глини. З них найбільш поширеними є леси та лесовидні суглинки від супіщаних до легкоглинистих, в подах вони, як правило, оглеєні.

На схилах балок леси повністю або частково змиті і на поверхню виступають вапняки та червоно-бурі глини, останні засолені водорозчинними солями. Делювіальні відклади залягають в днищах балок і подів.

За гідрологічним районуванням цей район знаходиться в зоні недостатньої водності.

Залягання грунтових вод залежить від рельєфу. На вододілах вони знаходяться глибоко, більше 6 м і на процеси грунтотворення не впливають  в днищах балок та подах вони залягають близько до поверхні (0,5-2,0 м) і спричиняють перезволоження грунтового покрову, часто його засолення.

За геоботанічним районуванням ця територія знаходиться в смузі типчаково-ковилових степів.

В травостої найбільш поширені ковила, типчак, різнотрав’я.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподасрького району домінують  чорноземи південні малогумусні, їх змиті відміни, які займають понад 85% всієї площі орних земель району, лучно-чорноземні і глейові подові грунти (агрогрупи 71д, 71е, 71л, 74е, 74л, 75е, 75л, 76е, 76л, 121е, 166е).

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому районі 71д, 71е, 71л, 121е.

Серед деградованих і малопродуктивних грунтів найбільш поширені агрогрупи 75е, 75л, 76е, 76л, 166е.