ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Немирівський природно-сільськогосподарський район (0202070504)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 23 15570.01
Багаторічні насадження 25 35646.33
Сіножаті 10 2415.68
Пасовища 5 973.8
Розподіл агрогруп по с/г району

Немирівський природно-сільськогосподарський район  (ПСГР-4). До нього входять більша частина земель Немирівського та Гайсинського адміністративних районів.

Загальна площа Немирівського району становить 256,8 тис. га, із них рілля – 136,2 тис. га, багаторічні насадження – 5,0, сіножаті – 4,3, пасовища – 13,2 тис. га.

У геоструктурному відношенні район знаходиться в тій частині Правобережного Лісостепу, де зниження в рельєфі, по якому течуть ріки Снивода, Соб і Південний Буг, відокремлює Подільську височину від Придніпровської, частина якої заходить на територію Вінницької області. Середні абсолютні висоти даної території близько 300 м. Загалом поверхня території району підвищена, платоподібна, полого хвиляста, розчленована ярами та балками. Район належить до недостатньої вологої, теплої агрокліматичної зони. Кількість опадів близько 580 мм.

Значні для рівнинної частини абсолютні висоти сприяють збільшенню сум атмосферних опадів. У минулому завдяки цьому дана територія була вкрита широколистяними лісами, про що свідчить поширені тут масиви сірих опідзолених грунтів.

Лісоутворюючі породи представлені грабом, дубом звичайним, липою серце листяною, ясенем високим, черешнею. Рідше зустрічається берест грабоволистяний, горобина. В місцях високого зволоження – осика, вільха, береза. Насадження сосни штучні – на терасах річок. Підлісок складається зі свидини, ліщини, клена татарського, бересклета бородавчатого, горобини та ін. Площі лучних степів, що існували в даному районі в доісторичний час, мають незначне поширення. Біогенні компоненти ландшафтів Середнього Побужжя зазнали інтенсивного господарського впливу, що супроводжувались зведенням лісів і розорюванням земель. На даний час розорюваність території становить 70 % і більше.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь району, що знаходиться на підвищених елементах рельєфу, залягають такі грунти:

ясно–сірі і сірі опідзолені грунти (29г, 29д);

темно–сірі опідзолені грунти та реградовані грунти (40г, 40д);

чорноземи опідзолені та реградовані (41г, 41д);

чорноземи типові глибокі (53г і 53д).

На піщаних терасах рік сформувались дерновослабо- і середньопідзолисті супіщані грунти (5в).

На пониженнях поширені напівгідроморфні аналоги вищевказаних грунтів.

В заплавах річок зустрічаються лучні грунти (133д), лучно–болотні та болотні грунти (141).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 28 балів, багаторічні насадження – 25, сіножаті – 10, пасовища – 5 балів.

Оптимізація землекористування пов’язана з проблемою екологічної доцільності використання еродованих грунтів різного ступеня змитості.