ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Миргородський природно-сільськогосподарський район (0203115306)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 46 29639.14
Багаторічні насадження 42 59885.84
Сіножаті 28 6763.9
Пасовища 24 4674.23
Розподіл агрогруп по с/г району

Миргородський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-06) знаходиться в центральній частині Полтавської області і займає частину Глобінського, Великобагачанського, Миргородського, Лубенського, Лохвицького, Гадяцького, Хорольського районів в зоні Лісостепу.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить  602,9 тис. га з них: рілля – 348,0 тис.га, багаторічні насадження – 4,5 тис.га, сіножаті – 33,5 тис.га, пасовища – 33,5 тис.га.

Грунтовий покрив Миргородського природно-сільськогосподарського району неоднорідний:

Дерново-підзолисті грунти мають обмежене поширення і залягають на горбистій поверхні борових терас. Грунти мають дуже низький бал (7-8).

В знижених ділянках терас сформувались дерново-підзолисті глеюваті грунти, що характеризуються наявністю оглеєння у вигляді великих іржаво-вохристих плям на глибині 60-80 см. Ці грунти бідні на перегній і поживні речовини, але близьке залягання підґрунтових вод сприяє кращому зволоженню.

Грунти легкого механічного складу піддаються впливу вітрової ерозії (дефляції). Найбільш раціонально використовувати ці грунти під лісонасадженнями. Бали бонітету цих грунтів 4-18.

Опідзолені грунти переважають на лесових породах (агрогрупи 29д, 29в, 29г, 29д, 37д, 38д, 40г, 40д, 49г, 50г, 50д, 51г ) в межах природно-сільськогосподарського району утворились безпосередньо під лісовою рослинністю на підвищених добре дренованих плато і слабо пологих схилах.

Глибина гумусового горизонту не перевищує 16-20 см  у ясно-сірих, 25-32 см у сірих опідзолених.

Грунти чорноземного типу грунтотворення займають переважну площу ріллі в природно-сільськогосподарському районі  понад (60%).

Значна кількість опадів, добра водопроникність ґрунтоутворюючих порід зумовили   глибоку   гумусованість   профілю   цих    грунтів,   тому  при великих загальних запасів перегною, верхні горизонти характеризуються відносно високим вмістом.

Характерною рисою цих грунтівв є відсутність перерозподілу колоїдів по профілю.

На схилах, внаслідок площинної ерозії, гумусовий горизонт їх або вкорочений або зовсім змитий. Грунти різного ступеня змитості складають понад 15%.

Кормові вгіддя (сіножаті і пасовища) в природно-сільськогосподарському районі займають значну площу понад 67,0 тис.га.

Розташовані вони на крутосхилах і днищах балок у заплаві р.р. Дніпро, Ворскли, Сули та їх приток, на зниженнях лесових терас.

За характером рослинності, умовами зволоження і їх залягання – різноманітні.

Рослинність представлена різнотравно-злаковими, полиново-різнотравно-злаковими угрупуваннями. З повнотою покриття – 25-75%.

Для підвищення продуктивності необхідно проводити корінне поліпшення їх з внесенням гіпсу, сіяти солевитривалі трави, і раціонально використовувати.

Значну площу кормових вгідь займають заплавні грунти, які розташовані в заплаві річок і по днищах балок. Продуктивність цих угідь невисока (8-20 ц/га сіна), що пов’язано з ненормованим випасанням худоби, відсутністю догляду, солонцюватості і засоленістю грунтів.