ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Луганський природно-сільськогосподарський район (0303054401)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 38 25724.37
Багаторічні насадження 33 47053.16
Сіножаті 30 7247.03
Пасовища 25 4868.99
Розподіл агрогруп по с/г району

Луганський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-01) знаходиться в південній частині Луганської області. В нього увійшли Лутугинський, Перевальський, Попаснянський, Свердловський, Краснодонський, Слов’яносербський і Антрацитівський адміністративні райони.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 986,2 тис.га, з них: рілля – 357,0 тис.га, багаторічні насадження – 4,1 тис.га,  сіножаті – 13,8 тис.га,  пасовища – 100,0 тис.га.

В геоморфологічному відношенні цей район, в основному, знаходиться в межах Донецького кряжу, найбільш піднята його частина (головний вододіл) і має вигляд плосковипуклої поверхні, де добре виділяється плоскорівнинне плато шириною понад 3 км. На північ від головного вододілу рельєф має хвилястий увалисто-грядовий характер та сильно розчленований яружно-балковою системою придолинних територій.

З елементів рельєфу переважають по площі схили різної протяжності і крутизни, внаслідок чого тут поширені еродовані грунти.

Більш спокійним рельєфом відзначаються території в межах  Краснодонського, Лутучинського, Слав’янського і Перевальського районів.

Південна частина Донецького кряжа має похилохвилясту поверхню з загальним нахилом на південь. В цілому, рельєф цього природно-сільськогосподарського району малосприятливий для обробітку грунтів і ведення сільськогосподарського виробництва.

Територія району має недостатнє зволоження, найбільше опадів (493 мм) припадає на південно-західну частину з гідротермічним коефіцієнтом – 0,9-1,0.

Незважаючи на це, клімат природно-сільськогосподарського району сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур.

Серед грунтотворчих порід в районі домінують леси і лесовидні суглинки, в межах Донецького кряжу поширені продукти вивітрювання (елювій, корінних порід сланців, пісковиків, вапняків карбонату, крейдо-мергелів тощо).

На зволоження території найбільш впливають грунтові води четвертинних відкладів, які в межах району залягають глибше 10 м і мають незначний вплив на грунтотворення.

На території району, в рослинному покрову, переважає різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, яка в даний час зберіглася на схилах балок та в Привальському і Стрілецькому заповідних степах.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують (понад 50%) чорноземи переважно щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід середньо-, важкосуглинкові і легкоглинисті, їх слабозмиті відміни  (агрогрупи 99д, 99е, 99л, 101г, 101д, 101е, 101л, 102г, 102д, 102е, 102л ). Вони характеризуються невисокою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить 55-70 см, вміст гумусу 4,6-5,4%, мають нейтральну і лужну реакцію грунтового розчину. Значні площі займають чорноземи звичайні середньогумусні глибокі важко суглинкові і легкоглинисті (агрогрупи 58е, 58л), чорноземи звичайні малогумусні глибокі середньо-, важкосуглинкові і легкоглинисті (агрогрупи 60д, 60е, 60л), чорноземи звичайні мало гумусні неглибокі важкосуглинкові і легкоглинисті (агрогрупи 61е, 61л).

Ці грунти, переважно, характеризуються високою родючістю, потужність гумусових горизонтів становить 75-80 см, вміст гумусу 4,5-6,5%. Вони добре забезпечені поживними речовинами, мають нейтральну кислотність. У зв’язку з недостачею вологи, особливо у весняно-літній період, грунти мають понижений рівень родючості.

Переважно на грядах, спадистих та крутих схилах балок і річкових долин поширені дернові грунти на елювію масивно-кристалічних та вапнякових порід (агрогрупи 97г,97д, 97е, 97л, 98г, 98д, 98е, 98л, 103г, 103д, 103е, 103л, 104г, 104д, 104е, 104л). Профіль їх (25-40 см), вміст гумусу 2,0-3,4%, забезпеченість поживними речовинами задовільна.

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі (агрогрупи 58е, 58л, 60д, 60е, 60л). Малопродуктивні і деградовані грунти представлені агрогрупами 87є, 88ж, 91е, 97ж, 97з, 98з, 104з, 160д, 160є, 219б.

Рілля займає у цьому районі 75% від загальної площі сільськогосподарських угідь. В структурі посівних площ переважають озимі зернові культури й кукурудза на зерно, потім соняшник і цукровий буряк.

Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є внесення помірних норм мінеральних добрив, а також проведення попереджувальних і активних протиерозійних заходів боротьби з площинним змивом і лінійною ерозією.