ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Лиманський природно-сільськогосподарський район (0302025105)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 47 29895.51
Багаторічні насадження 42 59885.83
Сіножаті 34 8213.31
Пасовища 34 6621.83
Розподіл агрогруп по с/г району

Лиманський (колишній Комінтернівський)  природно-сільськогос-подарський район (ПСГР-05) займає східну та південно-східну частину території Одеської області куди відноситься Березівський, Іванівський  і північна частина Лиманського адміністративні райони.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району складає 168,1  тис. га, з них: рілля – 138,0 тис. га, багаторічних насаджень - 1,2 тис. га, сіножатей – 2,4 тис. га, пасовищ – 26,5 тис. га.

Клімат району помірно континентальний недостатнього зволоження, зі спекотним сухим літом, м'якою малосніжною нестійкою зимою. Середньорічна температура становить 10,8ºС, взимку  вона становить –5,0ºС , а влітку +20,0ºС і більше. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий. Безморозний період триває до 166-208 днів. Період активної вегетації рослин (з середньодобовими температурами понад 10°С) становить 170-190 днів. Середньорічна кількість опадів 280-390 мм.

Температурні умови сприятливі для розвитку більшості сільськогосподарських культур, дозволяють вирощувати ряд цінних теплолюбивих культур: виноград, баштанні, овочі, зерно, рис та ін.

В геоморфологічному відношені територія району знаходиться в південній частині Причорноморської низини, що являє собою слабко нахилену з півночі на південь рівнину порізану долинами лиманів, річок, струмків та балок. Завдяки цьому рельєф району в різних його частинах не однаковий.

Центральна та північна частина району має широкохвилястий рельєф. Вододільні плато широкі, досягають 12 км в самій широкій його частині.

Західна частина району представляє широкохвилясту рівнину з густою сіткою глибоких та широких балок, де ширина вододілів досягає 4-6 км.

Долини балок глибокі, мають вихід в лимани. Схили балок круті з густою сіткою ярів.

Східна частина району між долинами лиманів Великій Аджалик та  Тилігул має вузько–хвилястий водно-ерозійний стан рельєфу, де площа схилів перевищує площу вододілів.

Грунтоутворюючими породами в районі є четвертні породи, в більшості представленні лесом та лессовидними суглинками. Лес і лесовидні суглинки покривають вододільні простори, схили і тераси річних долин.

Третинні глини, як ґрунтотворні породи, виступають на схилах, де верхні яруси лесів змиті. Серед них виділяються червоно-бурі і рябі глини. З ними пов'язані гравітаційні процеси у вигляді зсувів, які спостерігаються на схилах у вигляді бугристих задернованих поверхней, уступів, нахилених в бік схилу. На деяких ділянках району грунтові породи представлені пісками, вапняками.

Долино-балковий комплекс представлений алювіальним, алювіально-делювіальним та подовим генетичними типами порід, які приурочені до терас, днищ балок та подових знижень.

Глибина грунтових вод залежить від характеру і форм рельєфу. Так на вододілах і припіднятихтериторіях вони знаходяться глибше 6 м і на процеси ґрунтоутворення не впливають, в низинах, в днищах балок та річкових долин їх рівень може коливатись від 0,5 до 1,5-2,0 м, що впливає на перезволоження, засолення і солонцюватість грунтів.

Рослинний покрив району на схилах балок представлений вузьколистим ксерофітними асоціаціями, де панівними є типчак та низькорослі полини. В заплавах річок та днищах балок в травостої переважають солестійкі рослини.

Територія району представлена різноманітним ґрунтовим покривом. Переважають чорноземи звичайні мало- та середньогумусні, чорноземи південні малогумусні їх змиті різновидності, менша площа припадає на чорноземи південні залишково- солонцюваті, агровиробничі групи грунтів (58е, 58л, 59е, 59л, 60е, 60л, 83е). Особливо цінні грунти в цьому природно-сільськогосподарському районі (агрогрупи 58е, 58л, 59е, 56л, 60е, 60л).

У зв’язку з великою площею розораності та розвитку ерозійних процесів, якісний стан сільськогосподарських угідь на території району погіршився, що призвело  до збільшення площ деградованих і малопродуктивних земель (агровиробничі групи грунтів 66д, 66е,66л, 67д, 67е, 67л, 75е, 76е, 139е, 139л, 140е, 140л, 162е, 164е).