ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Лановецько-Гримайлівський природно-сільськогосподарський район (0201036104)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 56 36784.26
Багаторічні насадження 51 72718.52
Сіножаті 32 7730.17
Пасовища 36 7011.35
Розподіл агрогруп по с/г району

Лановецько-Гримайлівський  природно-сільськогосподарський район (ПСГР-04)  знаходиться в східній частині області і займає частину території Лановецького, Шумського, Збаразького, Тернопільського, Теребовлянського, Підволочиського, Гусятинського адміністративних  районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 302,5  тис.га, з них: рілля –  209,8 тис. га, багаторічні насадження – 0,7 тис. га, сіножаті – 7,4 тис. га, пасовища – 8,2 тис. га.   

У грунтовому покриву цього району переважають чорноземи глибокі та неглибокі малогумусні, понад 70% орних земель.

Район суцільного поширення цих грунтів характеризується переважно спокійним рельєфом. Балки,  а також річки тут неглибоко врізані в плато і не мають протяжних крутих схилів. Тому серед змитих грунтів тут переважають слабозмиті відміни. Утворення цих грунтів відбувалось в умовах добре розвиненої трав'яної рослинності, яка залишала у грунті багато органічних речовин. Під впливом великої кількості опадів висока карбонатність лесів сприяє формуванню грунтів високої родючості, це найбільш родючі грунти в оласті.

Гумусовий горизонт становить у середньому 80-90 см,  при цьому глибина верхнього горизонту 45-60 см. У чорноземах неглибоких верхній горизонт становить 35-40 см.

Вилугувані відміни чорноземів глибоких малогумусних приурочені до ділянок, де йде промивання грунтів, лінія закипання від соляної кислоти в межах 60-100 см.

Грунти цієї групи придатні для вирощування всіх районованих культур.

Група опідзолених грунтів об'єднує такі різновидності: сірі опідзолені, темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені.

Масиви цих грунтів приурочені до найбільш підвищених місць територій – високих плато і схилів. Грунтоутворюючими породами є переважно леси і лесовидні суглинки. За механічним складом вони неоднакові від супіщаних до середньосуглинкових.

В структурі грунтового покриву район займає до 15% опідзолені грунти придатні для вирощування всіх культур цієї зони.

Змиті відміни цих грунтів, особливо середньо- і сильнозмиті, мають знижену родючість. Вони потребують інтенсивного внесення добрив і захисту від змиву.