ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Кропивницький природно-сільськогосподарський район (0302023506)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 53 33366.21
Багаторічні насадження 49 69866.81
Сіножаті 38 9179.58
Пасовища 34 6621.83
Розподіл агрогруп по с/г району

Кропивницький природно-сільськогосподарський район (ПСГР-6) розташований в центральній частині Кіровоградської області і відноситься до зони Правобережного Степу України (С2), Південно-Бугсько-Інгульського округу (ІI).

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 759,6 тис. га, з них: рілля – 540,2 тис. га, багаторічні насадження – 6,8 тис. га, сіножаті – 3,3 тис. га, пасовища – 50,8 тис. га.

Межує: з півночі – Новоархангельсько-Олександрівський (2) природно-сільськогосподарський район, Світловодський (3) природно-сільськогосподарський район, Маловисківський (5) природно-сільськогосподарський район, із сходу – Онуфріївський (7) природно-сільськогосподарський район, Дніпропетровська область, із  півдня –  Новгородківський (08) природно-сільськогосподарський район, Устинівський (9) природно-сільськогосподарський район, із південного-заходу – Миколаївська область, із заходу – Добровеличківський (4) природно-сільськогосподарський район.

За тепловими ресурсами та умовами зволоження відноситься до теплого, недостатньо зволоженого підрайону Кіровоградської області. Клімат помірно-континентальний. Середньомісячна температура пов ітря найтеплішого місяця липня +20,0 °С, найхол однішого січня -5,7 °С, середньорічна +8,0 °С, середньорічна кількість опадів 499 мм (дані метеостанції Кропивницький). Тривалість безморозного періоду 158-164 дні, вегетаційного 2 06-215 днів. Найбільша кількість опадів до 68% випадає в вегетаційний період. У зимовий період сніжний покрив через часті відлиги нестійкий. Гідротермічний коефіцієнт близько 0,95.

Територія району розташована на Українському кристалічному щиті, в межах Придніпровської височини. Рельєф водно-ерозійного походження, вироблений давньою ерозійною діяльністю великих мас води. Території що прилягають до річок Інгул та Інгулець та їх приток характеризуються більш складним рельєфом, де площа схилів переважає площу плато, наявні глибокі балки і яри, на решті території рельєф набагато спокійніший, там переважають рівні вододільні плато.

Водно-ерозійна мережа стародавня добре виражена представлена балочною системою річок Дніпро та Південний Буг.

Основними ґрунтоутворюючими породами району є леси, на незначних територіях піски, червоно-бурі глини та продукти вивітрювання елювію кристалічних порід,делювіальні і алювіальні відклади. Леси – четвертинні відклади, пальового кольору, тонкопористої будови без шаруватості. Мають вертикальну ділимість, тому легко розмиваються на схилах. Характерна особливість їх – наявність карбонатів. Наявність кальцію сприяє закріпленню органічних сполук, які являються основним джерелом поживних елементів і важливим фактором структуроутворення.

Підземні води на плато та схилах залягають глибоко і ніякого впливу на процес ґрунтоутворення не мають, зволоження ґрунтів повністю залежить від кількості атмосферних опадів.

Природна рослинність була представлена злаково-бобовим різнотрав’ям, на даний час збереглася тільки по балках та на заплавах.

На території Кропивницького природно-сільськогосподарського району основною ґрунтовою відміною являються чорноземи звичайні малогумусні глибокі, трапляються чорноземи реградовані в різній мірі, чорноземи типові малогумусні, чорноземи звичайні малогумусні, на днищах балок заплавах різного рівня утворились гідроморфні та напівгідроморфні ґрунти.

Чорноземи типові малогумусні, чорноземи реградовані та сильно реградовані, в основному, легкоглинистого механічного складу.

Чорноземи типові малогумусні утворились на лесових породах під впливом дернового процесу ґрунтоутворення. Чорноземи реградовані та сильно реградовані утворились під впливом як підзолистого так і дернового процесів ґрунтоутворення, але вплив останнього був набагато триваліший, що сприяло нагромадженню органічних речовин в верхніх шарах ґрунту. Ілювіальний горизонт став більш пухким, насичений увібраними основами.

Ґрунтовий профіль описуваних ґрунтів ділиться на три горизонти. Верхній горизонт глибиною від 39 до 45 см, темно-сірого кольору, структура в основному зерниста, в орному шарі більш розпорошена. Нижче два перехідні горизонти, які містять менші запаси гумусу і поживних речовин, особливо другий перехідний, характеризуються значною переритістю кротовинами. Загальна глибина профілю складає від 105 до 110 см.

Чорноземи типові малогумусні, чорноземи реградовані та сильнореградовані мають добрі фізико-хімічні властивості і хороший поживний режим.

Чорноземи звичайні малогумусні глибокі утворились на лесових породах під впливом дернового процесу ґрунтоутворення в умовах недостатнього зволоження.

Ґрунтовий профіль описуваних ґрунтів ділиться на три горизонти. Верхній горизонт глибиною від 39 до 43 см, темно-сірого кольору, структура в основному зерниста, в орному шарі більш розпорошена. Нижче два перехідні горизонти, які містять менші запаси гумусу і поживних речовин, особливо другий перехідний, характеризуються значною переритістю кротовинами. Загальна глибина профілю складає від 92 до 104 см. 

Чорноземи звичайні малогумусні утворились на лесових породах під впливом дернового процесу ґрунтоутворення, верхній гумусовий горизонт від 39 до 42 см, загальна глибина ґрунтового профілю від 85 до 91 см.

Чорноземи на пісках утворились в місцях де відсутні лесові породи і на поверхню виходять піски під пологом трав’янистої рослинності. Дані ґрунти аналогічні вище описаним, але легкий механічний склад, який вони успадкували від ґрунтоутворюючої породи, сприяє високій аерації та їх водопроникності. Вони містять незначні запаси гумусу і поживних речовин.

Чорноземи на червоно-бурих глинах та чорноземи на елювії кристалічних порід  утворились на схилах де відсутні лесові породи в умовах дернового процесу ґрунтоутворення. Дані ґрунти аналогічні вище описаним, але ґрунтоутворюючі породи обумовили свої особливі властивості.

Чорноземи намиті та лучно-чорноземні ґрунти утворились на днищах балок, шлейфах схилів та заплавах високого рівня річок на делювіальних та алювіально-делювіальних відкладах. Вони багаті на гумус і поживні речовини,

Чорноземно-лучні та лучні ґрунти утворились на днищах балок та заплавах річок на делювіальних та алювіально-делювіальних відкладах  при участі лучної рослинності в умовах періодичного надмірного зволоження при значному впливі акумулятивної діяльності делювіальних стічних і річкових вод.

Мулувато-болотні та лучно-болотні ґрунти утворились в результаті дернового процесу ґрунтоутворення на алювіально-делювіальних відкладах в різко виявлених гігроморфних умовах при постійному капілярному зв’язку з грунтовими водами і особливому режимі поверхневих вод.

Рекультивовані ґрунти утворились в результаті господарської діяльності людини в місцях видобування корисних копалин, ґрунтовий покрив був знятий та за складований, а після розробки родовищ нанесено на перевідкладені породи з послідуючим плануванням поверхні.

Інтенсивне використання ґрунтів сприяло розвитку ерозійних процесів яке привело до збільшення еродованих площ в результаті постійного змиву разом з частиною гумусово-елювіального горизонту втрачено і частину колоїдної органічної речовини – гумусу.