ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Корецький природно-сільськогосподарський район (0201015610)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 29 22049.46
Багаторічні насадження 22 31368.77
Сіножаті 24 5797.62
Пасовища 26 5063.75
Розподіл агрогруп по с/г району

Корецький природно-сільськогосподарський район (ПСГР-10) розташований у південно-східній частині Рівненської області. До нього входять землі південної частини Корецького і східної частини Гощанського адміністративних районів.

Загальна площа Корецького району становить 50,2 тис. га, із них рілля - 37,9 тис. га, багаторічні насадження – 0,12, сіножаті - 0,8, пасовища - 3,0 тис. га.

Район займає східну частину Волинської височини. В її межах поверхня помітно знижується, лише в деяких місцях досягаючи 250 м над рівнем моря.

Поверхня району складена пилувато-супіщаними лесовидними суглинками, які залягають на сарматських пісковиках. Грунтоутворюючі породи представлені лесами, подекуди давнім і сучасним алювієм.

Район відрізняється рівнинністю вододільних просторів і неглибокими долинами приток Случі і Горині. Чим далі на схід, тим ширшими стають річкові долини, перетворюючись в заболочені простори поліського типу, а лесові межиріччя стають все меншими, перетворюючись в лесові «острови».

Найбільш поширеним видом місцевостей є плоскохвилясті і рівнинні межиріччя (плакори), які вкриті легкими, часто піщанистими лесовидними суглинками з сірими і світло-сірими опідзоленими грунтами. Менш поширені горбисті місцевості з темно-сірими грунтами і опідзоленими чорноземами на середньосуглинкових лесових породах. Зустрічаються тут і надзаплавно-терасові місцевості з глибокими малогумусними чорноземами. Нарешті, досить значні масиви займають місцевості поліського типу. Останні являють собою помірно плоскі, а місцями і пагано дреновані супіщані рівнини з дерново-слабопідзолистими грунтами різного ступеня оглеєності.

У доагрікультурний період район був переважно вкритий дубово-грабовими і дубово-сосновими лісами, серед яких зустрічалися порівняно невеликі ділянки лучних степів і заболочених луків. Зараз ліси займають менше 15 % , луки – до 15 %, а орні землі – більш як 60 % площі всіх земельних угідь району.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь превалюють темно-сірі опідзолені грунти та чорноземи опідзолені, ясно-сірі й сірі опідзолені грунти та лучні грунти. На орних угіддях переважають також ці самі грунти: ясно-сірі й сірі опідзолені і темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені. Питома вага інших грунтів менша, із них найбільшу площу займають лучні грунти і чорноземи типові. Особливо цінні грунти орних угідь становлять 23,6 %.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

ясно-сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти (29г);

ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові ґрунти (33г);

ясно-сірі і сірі опідзолені глейові супіщані ґрунти (36в);

чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані легкосуглинкові ґрунти (41г);

темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені глеюваті легкосуглинкові (45г);

лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни супіщані (133в);

лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни легкосуглинкові (133г);

лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкосуглинкові ґрунти (134г).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 29 балів, багаторічні насадження – 22, сіножаті - 24, пасовища – 26 балів.

Деградовані і малородючі ґрунти орних земель представлені змитими грунтами, перезволоженими та заболоченими грунтами і болотними мінеральними й органогенними грунтами. Оптимізація землекористування пов’язана з наданням екологічно доцільного напряму використання еродованим, перезволоженим і заболоченим грунтам та болотним мінеральним і органічним грунтам орних угідь.