ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Харківський природно-сільськогосподарський район (0203116302)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 51 31923.25
Багаторічні насадження 47 67015.1
Сіножаті 27 6522.33
Пасовища 32 6232.31
Розподіл агрогруп по с/г району

Харківський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-2) розташований у північно-центральній частині Харківської області і включає землі Харківського, Зміївського, Дергачівського, Печенізького, Чугуївського і землі окремих сільських рад Первомайського адміністративних районів.

Загальна площа Харківського району становить 574,4 тис. га, із них рілля – 221,0, багаторічні насадження – 4,2, сіножаті – 25,2, пасовища – 38,3 тис. га.

У геоморфологічному відношенні район знаходиться в межах південно-західних відрогів Середньоросійської області пластово-денудаційних підвищених рівнин, які знижуються на південь і південний схід до 200 м. Антропогенові відклади генетично різнорідні. Вододіли і високі тераси повсюдно вкриті лесовими породами. В долинах річок і балках широко представлені алювіальні і озерні піски та суглинки, делювіальні утворення. На борових терасах - еолові піски.

В ландшафтній структурі основне місце належить розчленованим останцево-горбистим височинам з середньогумусними чорноземами і залишками кленово-липових дібров, ярами і балками, врізаними в крейдові породи.

Менш поширені терасові лесові рівнини з чорноземами середньогумусними і солонцюватими, борові горбисті тераси з дубово-сосновими лісами. На заплавах поширені дубові та в’язові-дубові ліси, справжні і болотисті луки, гіпново-осокові болота.

Грунтоутворюючі породи представлені лесами і лесовидними породами, в долинах річок (Лопань, Харків, Уди та ін.) – давніми і сучасними алювіальними відкладами.

         Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

         ясно-сірі і сірі опідзолені важкосуглинкові ґрунти (29е);

         темно-сірі опідзолені та слабореградовані важкосуглинкові ґрунти (40е);

         чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані важкосуглинкові ґрунти (41е);

         чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані важкосуглинкові (53е);

         чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкоглинисті (53л);

         чорноземи на пісках незмиті та слабозмиті глинисто-піщані (92б);

         чорноземи на пісках незмиті та слабозмиті супіщані (92в);

         лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни важкосуглинкові (133е).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 51 бал, багаторічні насадження – 47, сіножаті – 27, пасовища – 32 бал.

Деградовані ґрунти орних земель представлені змитими та дефльованими ґрунтами, дещо меншу площу займають сформовані на щільних глинах ґрунти важкого гранулометричного складу.

Одним із важливих заходів підвищення продуктивності земельних угідь є впровадження системи протиерозійних заходів.