Назва сільськогосподарських угідь | Бал бонітету | Капіталізований рентний дохід, грн |
---|---|---|
Piлля (перелоги) | 51 | 31923.25 |
Багаторічні насадження | 47 | 67015.1 |
Сіножаті | 27 | 6522.33 |
Пасовища | 32 | 6232.31 |
Харківський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-2) розташований у північно-центральній частині Харківської області і включає землі Харківського, Зміївського, Дергачівського, Печенізького, Чугуївського і землі окремих сільських рад Первомайського адміністративних районів.
Загальна площа Харківського району становить 574,4 тис. га, із них рілля – 221,0, багаторічні насадження – 4,2, сіножаті – 25,2, пасовища – 38,3 тис. га.
У геоморфологічному відношенні район знаходиться в межах південно-західних відрогів Середньоросійської області пластово-денудаційних підвищених рівнин, які знижуються на південь і південний схід до 200 м. Антропогенові відклади генетично різнорідні. Вододіли і високі тераси повсюдно вкриті лесовими породами. В долинах річок і балках широко представлені алювіальні і озерні піски та суглинки, делювіальні утворення. На борових терасах - еолові піски.
В ландшафтній структурі основне місце належить розчленованим останцево-горбистим височинам з середньогумусними чорноземами і залишками кленово-липових дібров, ярами і балками, врізаними в крейдові породи.
Менш поширені терасові лесові рівнини з чорноземами середньогумусними і солонцюватими, борові горбисті тераси з дубово-сосновими лісами. На заплавах поширені дубові та в’язові-дубові ліси, справжні і болотисті луки, гіпново-осокові болота.
Грунтоутворюючі породи представлені лесами і лесовидними породами, в долинах річок (Лопань, Харків, Уди та ін.) – давніми і сучасними алювіальними відкладами.
Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:
ясно-сірі і сірі опідзолені важкосуглинкові ґрунти (29е);
темно-сірі опідзолені та слабореградовані важкосуглинкові ґрунти (40е);
чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані важкосуглинкові ґрунти (41е);
чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані важкосуглинкові (53е);
чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкоглинисті (53л);
чорноземи на пісках незмиті та слабозмиті глинисто-піщані (92б);
чорноземи на пісках незмиті та слабозмиті супіщані (92в);
лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни важкосуглинкові (133е).
Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 51 бал, багаторічні насадження – 47, сіножаті – 27, пасовища – 32 бал.
Деградовані ґрунти орних земель представлені змитими та дефльованими ґрунтами, дещо меншу площу займають сформовані на щільних глинах ґрунти важкого гранулометричного складу.
Одним із важливих заходів підвищення продуктивності земельних угідь є впровадження системи протиерозійних заходів.