Назва сільськогосподарських угідь | Бал бонітету | Капіталізований рентний дохід, грн |
---|---|---|
Piлля (перелоги) | 36 | 25002.23 |
Багаторічні насадження | 43 | 54182.42 |
Сіножаті | 0 | 10145.85 |
Пасовища | 19 | 3700.43 |
Керченський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-04) знаходиться Керченському півострові, займаючи східну частину півострова.
Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 324,4 тис.га, в тому числі: ріллі – 111,4 тис.га, багаторічних насаджень – 4,7 тис.га, пасовищ – 58,9 тис.га.
В геоморфологічному відношенні цей район, в основному, знаходиться в межах північно-східного району з горбастим рельєфом (балочно-улоговинним). Пагорби тут утворюють надзвичайно характерні порівняно вузькі гряди і окремі гребені.
Клімат природно-сільськогосподарського району, помірно-континентальний, близький до субтропічного, з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. У суворі зими Керченська затока повністю замерзає, що сильно позначається на характері зими - так, середньорічна температура Керчинського району на один градус менше Феодосійської. Літо Керчинського району, на відміну від решти частини Криму, характерно набагато більш високою вологістю, а температура перевищує +35°C в тіні вкрай рідко, але при цьому середньодобова температура вища, на відміну від степових районів, де великі перепади температур і менша середньодобова температура . Бувають сильні зливи, в Керчинському районі вони обумовлені приходять дощами з східного напрямку (Кавказу), що досягають Керченського півострова. Наявність великих обсягів води (Чорне та Азовське моря) перешкоджає різкій зміні температур на Керченському півострові.
Серед грунтотворчих порід в районі домінують сарматські глини, вапняки, їх змішаний делювій, елювій і делювій рудних порід, піщані і супіщані озерно-морські відклади.
На зволоження території найбільш впливають грунтові води. Максимальна глибина залягання грунтових вод, що досягає 60-75 м.
В грунтовому покрові природно-сільськогосподарського району домінують солонцеваті чорноземи.
Ці грунти, переважно, характеризуються загальною потужністю гумусової частини профіля, яка складає 90-100 см і більше.
Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому природно-сільськогосподарському районі (агрогрупи 71д, 71е, 71л, 121л).
Основними рекомендаціями щодо підвищення родючості грунтів є профілактика осолонцювання ґрунтів здійснюють методом гіпсування — внесення гіпсу з метою хімічної меліорації солонцюватих ґрунтів, які мають велику частку увібраного натрію в ґрунтовому вбиральному комплексі і лужну реакцію