ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Кам'янсько-Бузький природно-сільськогосподарський район (0101034606)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 25 19008.16
Багаторічні насадження 22 31368.77
Сіножаті 22 5314.49
Пасовища 20 3895.19
Розподіл агрогруп по с/г району

Кам’янсько-Бузький природно-сільськогосподарський район (ПСГР-6) займає північну частину області, його територія витягнута в широтному напрямку. До його складу входять землі північної частини Кам’янсько-Бузького, Жовківського, Бродівського, південної частини Сокольського та Буського адміністративних районів.

Загальна площа Кам’янсько-Бузького району складає 276,6 тис. га, із них рілля - 82,6 тис. га, багаторічні насадження – 0,6, сіножаті - 27,0, пасовища - 36,5 тис. га.

Геоструктурно район входить в Мале Полісся. Це внутрішня котловина в межах Волино-Подільської височини. Це територія, що розташована між окремими масивами цієї височини - Волинським пасмом на півночі, Розточчям на заході і Поділлям на півночі та південному заході. Мале Полісся, найрівніша територія в межах області, місцями вона настільки плоска, що нахили майже не помітні і поверхневий стік опадів відсутній. Найбільш вирівняною і плоскою є центральна смуга Малого Полісся з абсолютними висотами 185-190 м.

Окраїнні частини (з усіх боків) припідняті і слабо хвилясті. Пов’язано це з виходами близько до поверхні мергелів. Подібна ситуація спостерігається як з північного боку так і з південного.

Своєрідною складовою частиною Малого Полісся в межах району є Пасмове Побужжя, що розташоване у чотирикутнику між Жовквою, Буськом, Красним, Водниками. Воно складається з підвищених пасм і міжпасмових знижень, що простягаються паралельно з заходу на схід. Пасма піднімаються над зниженням на 30-50 м. Міжпасмові зниження представляють собою плоскі долини, в яких злягають торфові ґрунти.

В районі на пасмових піщаних ділянкпх поширені соснові бори з різною гігротопністю. Тут сформувались дерново-слабопідзолисті піщані і зв’зно-піщані ґрунти. В районі широко поширені вільхові ліси. Спектр трав’янистої і лучно-болотної рослинності характерний для поліських біотопів.

У структурі ґрунтового покриву широко поширені такі ґрунти:

дерново-приховано-підзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти (1а, 1б);

дерново-слабо і середньопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти (2а, 2б);

дерново-слабо і середньопідзолисті супіщані ґрунти (3в);

лучні супіщані та легкосуглинкові ґрунти (133в, 133г);

дернові піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти (175а, 175б, 175в);

лучно-болотні та торфувато-болотні ґрунти (141);

торфувато-болотні і торфовищами які не осушені і осушені (145, 146);

торфовища середньо глибокі і глибокі, неосушені і осушені (150, 151).

Орні угіддя району мають середньозважений бал бонітету ґрунтів – 25, багаторічні насадження – 22, сіножаті – 22, пасовища – 20 балів.

Площа особливо цінних грунтів складає 0,79 % від площі ріллі області і 6,63 % від площі ріллі району. Близько 50 % площі особливо цінних грунтів займають дернові глибокі легко–середньосуглинкові неоглеєні і глеюваті грунти, решту припадає на підзолисто–дернові, дерново–підзолисті супіщані, ясно–сірі і сірі лісові, темно-сірі опідзолені грунти. Середньозважений бал бонітету ріллі району вищий від попереднього і складає 25 збільшуючись до 37 балів на рілі особливо цінних грунтів.

Оптимізація землекористування пов’язана із забезпеченням екологічно доцільного використання ґрунтів легкого гранулометричного складу, перезволожених, заболочених і болотних ґрунтів. Визначальним є комплексна екологічна оптимізація земельних угідь.