ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Ізяславський природно-сільськогосподарський район (0202076803)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 39 25300.29
Багаторічні насадження 35 49904.86
Сіножаті 26 6280.76
Пасовища 26 5063.75
Розподіл агрогруп по с/г району

Ізяславський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-3). До нього входять землі північної частини Білогірського, центральної частини Ізяславського, Шепетівського і південної частини Полонського адміністративних районів.

Загальна площа Ізяславського району становить 178,9 тис. га, із них рілля – 90,6 тис. га, багаторічні насадження - 1,3, сіножаті – 12,9, пасовища – 9,0 тис. га.

Геоморфологічно район знаходиться в межах Подільської височини (переважаючі висоти 270-370 м), по якій проходять вододіли басейнів рр. Дніпра, Південного Бугу і Дністра.

Значні абсолютні висоти, поширення легких лесових порід на пухких неогенових відкладах, підстелених крейдовими мергелями, сприяли утворенню тут розчленованого яружно-балкового рельєфу та поширення опідзолених грунтів (сірих, темно-сірих, чорноземів опідзолених). В західній та центральній частині району грунти та залишки лісів свідчать про те, що цей ландшафт в доісторичні часи мав значно більшу площу широколистяних лісів. В східній частині району в доагрикультурну епоху на більш вирівняних ділянках була поширена лучно-степова рослинність, під якою утворились чорноземи типові глибокі малогумусні. На вершинах і схилах горбів поширені масиві дубових лісів з домішками граба та липи.

У структурі грунтового покриву сільськогосподарських угідь, що знаходяться на підвищених елементах рельєфу, поширені такі грунти:

сірі та темно-сірі опідзолені суглинкові грунти на лесових породах (29г, 40г);

чорноземи опідзолені суглинкові на лесових породах (41г);

чорноземи вилуговані суглинкові на лесових породах (53г);

чорноземи типові глибокі суглинкові на лесових породах (53г);

чорноземи карбонатні на елювії щільних карбонатних порід (95д);

дернові карбонатні переважно на елювії щільних карбонатних порід (97д).

дерново-прихованопідзолисті глинисто-піщані на водно-льодовикових відкладах (обмежено) (1б).

На пониженнях різного рівня поширені такі грунти:

чорноземи опідзолені суглинкові оглеєні (46г);

лучно-чорноземні суглинкові грунти (121г);

лучні та чорноземно-лучні суглинкові грунти (134г);

дернові середньо- і сильнопідзолисті глеєві супіщані на давньоалювіальних відкладах (14в).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 39 балів, багаторічні насадження - 35, сіножаті - 26, пасовища – 26 балів.

Загальний бал грунтів по ріллі – 39. Згідно шкали агроекологічної оцінки якості сільськогосподарських земель це VII клас земель – низькоякісні землі.

Виходячи саме з цього, можна розробляти обгрунтовані рекомендації по їх поліпшенню та оптимізації поживного режиму грунтів. Загалом грунти району мають низьку забезпеченість елементами живлення, не завжди сприятливу реакцію грунтового середовища для районованих сільськогосподарських культур та не зовсім сприятливі водно-фізичні властивості, в першу чергу, динамічний структурний стан грубопилуватих легкосуглинкових грунтів.

Підвищити продуктивність районованих сільськогосподарських культур можна шляхом внесення науково-обгрунтованих норм органічних та мінеральних добрив, більш широким впровадженням сидеральних культур. В районі з досить складним рельєфом повинні постійно проводитись протиерозійні заходи та екологічна оптимізація земельних угідь.