ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Генічеський природно-сільськогосподарський район (0501016507)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 26 18636.23
Багаторічні насадження 24 35646.33
Сіножаті 17 4106.65
Пасовища 17 3310.91
Розподіл агрогруп по с/г району

Генічеський природно-сільськогосподарський район (ПСГР - 07) знаходиться на південному сході Херсонської області і включає територію Генічеського,  Новотроїцького та частину Іванівського адміністративних районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 655,2 тис. га, з них: рілля – 304,1 тис. га, багаторічні насадження – 3,6 тис. га, сіножаті – 0,9 тис. га, пасовища – 30,3 тис. га

Клімат цього району  помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -1,9-3,2°С) та жарким і довгим літом (середні температури +21,8-22,8°С, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура дорівнює 9,3-9,8°С і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по району 394 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий. В останні роки у зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній. Клімату району притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25°С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

В геоморфологічному відношенні природно-сільськогосподарський район знаходиться в крайній південній частині  Причорноморської низовини (Присевашшя).

Грунтовий покрив району представлений темно-каштановими та каштановими солонцюватими грунтами та їх комплексами з солонцями, і солонцями та солончаками. Грунти характеризуються важкосуглинковим та легкоглинистим механічним складом, розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується поганою водопроникністю на слабосолонцюватих грунтах і дуже низькою – на сильносолонцюватих грунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних грунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих грунтів – засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин та погіршення фізичних властивостей грунту. Інтенсивне навантаження на грунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність грунту.

Особливо цінні грунти в цьому районі  71е, 71л, 107е, 107л.

Серед малопродуктивних і деградованих грунтів найбільш поширені агрогрупи 113е, 113л, 164е, 164л, 164є, 212л, 215л.