ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Єланецько-Казанківський природно-сільськогосподарський район (0302024804)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 40 27078.28
Багаторічні насадження 37 52756.57
Сіножаті 42 10145.84
Пасовища 29 5648.03
Розподіл агрогруп по с/г району

Єланецько-Казанківський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-4) займає північну частину Миколаївської області і включає землі Єланецького, Казанківського, Новобузького, Баштанського і Новоодеського адміністративних районів.

Загальна площа Єланецько-Казанківського району становить 401,0 тис. га, із них рілля – 298,4 тис. га, багаторічні насадження – 1,3, сіножаті – 0,5, пасовища – 44,2 тис. га.

Район займає середню частину басейну Інгулу, що дренує південні схили Українського кристалічного масиву. В його північній частині кристалічні породи відслонюються не тільки в долинах річки Інгул та його приток Громоклеї і Гнилого Єланця, але й в нижніх схилах плато. Для південної частини району характерне занурення кристалічних порід і широкий розвиток осадових відкладів.

Грунтоутворюючі породи представлені лесами і лесовидними породами, в долині річки Інгул – сучасними алювіальними відкладами, а на окремих ділянках - елювієм карбонатних порід.

Ландшафтно-типологічна структура району характеризується значною звуженістю і більшою хвилястістю вододільних ділянок зі звичайними чорноземами. Найбільш розчленована північна і північно-східна частини району: тут річки і балки розбивають територію на вододіли з крутими розмитими схилами, які надають місцевості сильнохвилястого вигляду. Досить інетенсивно протікають процеси ерозії. Вододільні простори, які використовують під ріллю і сади, займають близько 70-75 % загальної площі району.

Яружно-балкові місцевості займають близько 15 % території. Ці місцевості використовуються як вигони і пасовища. Байрачними лісами і чагарниками зайнято близько 2 % території району.

Надзаплавно-терасові місцевості займають відносно великі площі тільки в долині річки Інгул. На високій надзаплавній терасі сформувалися легкосуглинкові чорноземи. Заплави Інгулу та його приток досить широкі, плоскі з лучно-чорноземними солончаковими грунтами.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

чорноземи звичайні середньогумусні глибокі важкосуглинкові (58е);

чорноземи звичайні малогумусні неглибокі легкоглинисті та їх залишково- і слабосолонцюваті відміни (61л);

чорноземи на щільних глинах важкосуглинкові несолонцюваті і слабосолонцюваті (82е);

чорноземи щебенюваті на елювії щільних карбонатних порід (щільна порода на глибині 150 см) важкосуглинкові і легкоглинисті (100е);

лучно-чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни важкосуглинкові (121е);

лучно-чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни легкоглинисті (121л);

лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни середньосуглинкові (133д);

солонці лучно-степові глибокі легкоглинисті (159л);

розмиті ґрунти і виходи елювію магматичних та метаморфічних порід і пісковиків (218).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 40 балів, багаторічні насадження – 37, сіножаті - 42, пасовища – 29 балів.