ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Черняхівський природно-сільськогосподарський район (0102041808)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 22 17245.78
Багаторічні насадження 16 22813.65
Сіножаті 26 6280.76
Пасовища 23 4479.47
Розподіл агрогруп по с/г району

Черняхівський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-8) знаходиться в центрально-східній частині Житомирської області і включає землі Черняхівського, Коростишівського, Радомишільського, Малинського, Житомирського і Хорошівського адміністративних районів.

Загальна площа Черняхівського району становить 188,6 тис. га, із них рілля - 78,6 тис. га, багаторічні насадження – 1,3, сіножаті – 7,0, пасовища – 6,3 тис. га.

Район розташований у південній частині Східно-Житомирської моренної підобласті.          Широкий розвиток моренних суглинків обумовив переважання тут супіщаних дерново-середньопідзолистих грунтів і розповсюдження в минулому лісів типу сугрудків і грудів. Зараз більша частина району розорана.

Район відрізняється меншим розвитком денудаційних форм рельєфу та більшою обезлісеністю. Денудаційно-горбистий тип місцевостей з дерново-слабопідзолистими щебенюватими грунтами зустрічається у західній частині району, де граніти припідняті і утворюють місцями в межиріччях горбисті підвищення. Виходи гранітів у вигляді горбів і плит утруднюють сільськогосподарське освоєння території.

Долинно-терасовий піщано-горбистий тип місцевостей розповсюджений вздовж річки Ірші на її надзаплавних терасах. Заплави річок відносяться до заплавного лучно-болотного типу місцевостей.

Південна частина району характеризується відсутністю виходів кристалічних порід у вигляді височин у межиріччях, меншим розповсюдженням моренних горбів та наявністю значної кількості невеликих за площею лесових «островів». Останні зустрічаються, переважно, на лівобережжі Тетерева і приурочені до лівих берегів річки та її приток. Ці ділянки характеризуються поширенням більш родючих сірих і темно-сірих грунтів. У їх межах розвиваються ерозійні процеси, що потребує здійснення відповідних протиерозійних заходів. Денудаційно-горбистий тип місцевостей в цій частині району мало розвинений.

Грунтоутворюючі породи представлені водно-льодовиковими відкладами, мореною, прісноводними суглинками і подекуди – лесами і лесовидними породами.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті піщані ґрунти на піщаних відкладах (5а);

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті глинисто-піщані ґрунти на піщаних відкладах (5б);

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті супіщані ґрунти на піщаних відкладах (5в);

     ясно-сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти (29г);

     темно-сірі опідзолені та слабореградовані супіщані ґрунти (40в);

     лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни супіщані (133в).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 22 бали, багаторічні насадження - 16, сіножаті - 26, пасовища – 23 бали.