ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Чаплинський природно-сільськогосподарський район (0501016506)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 32 22936.89
Багаторічні насадження 25 35646.33
Сіножаті 23 5556.06
Пасовища 24 4674.23
Розподіл агрогруп по с/г району

Чаплинський природно-сільськогосподарський район (ПСГР - 06) знаходиться на півдні Херсонської області і включає територію Чаплинського, Каланчацького адміністративних районів.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 282,8 тис. га, з них: рілля – 207,0 тис. га, багаторічні насадження – 2,4 тис. га, сіножаті – 0,7 тис. га, пасовища – 24,0 тис. га.

Клімат цього району  помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -1,9-3,2°С) та жарким і довгим літом (середні температури +21,8-22,8°С, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура дорівнює 9,3-9,8°С і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по району 394 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий. В останні роки у зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній. Клімату району притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25°С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

В геоморфологічному відношенні природно-сільськогосподарський район знаходиться в крайній південній частині Причорноморської низовини (Присевашшя).

Грунтовий покрив району представлений темно-каштановими та каштановими солонцюватими грунтами, їх комплексами з солонцями, і солонцями та солончаками.

Грунти характеризуються важкосуглинковим механічним складом,  розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується поганою водопроникністю на слабосолонцюватих грунтах і дуже низькою – на сильносолонцюватих грунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних грунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих грунтів – засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин та погіршення фізичних властивостей грунту. Інтенсивне навантаження на грунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність грунту.

Особливо цінні грунти в цьому районі 71д, 71е, 107д, 107е, 107л.

Серед малопродуктивних і деградованих грунтів найбільш поширені агрогрупи 164д, 164е, 212е.