ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Брусилівський природно-сільськогосподарський район (0202071813)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 24 25868.66
Багаторічні насадження 24 29942.92
Сіножаті 29 7730.16
Пасовища 23 6816.58
Розподіл агрогруп по с/г району

Брусилівський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-13) розташований у крайній південно-східній поліській частині Житомирської області на трьох відокремлених ділянках (одна – більша за площею і дві – менші) і включає землі Брисилівського, Попільнянського, Коростишівського і Житомирського адміністративних районів.

Загальна площа Брусилівського району становить 103,6 тис. га, із них рілля - 69,7 тис. га, багаторічні насадження – 0,6, сіножаті – 4,8, пасовища – 3,5 тис. га.

Поверхня району займає більш високе гіпсометричне положення порівняно з північними районами області. На вододілах майже повністю розповсюджені полтавські піски і строкаті глини. Незначний розмив і моренних відкладів. Морену як правило перекривають водно-льодовикові піски і частково лесовидні утворення непостійної потужності. Наявність великої кількості лесових «островів» складає одну із характерних рис району.

Найбільш розповсюдженими в районі є моренно-зандрові рівнини з дерново-середньопідзолистими грунтами та лесові еродовані місцевості з сірими лісовими грунтами. Значні площі займають заплавні лучно-болотні місцевості. Заплави відзначаються великою заболоченістю.

Піщано-горбистий боровий тип місцевостей з дерново-середньопідзолистими грунтами особливо характерний для надзаплавних терас річок, хоча зустрічається і за межами річкових долин. Він простягається вздовж річок Здвиж, Ірпінь, особливо на правобережжях. Особливостями піщано-горбистого борового типа місцевості є широкий розвиток еолових форм рельєфу, панування дерново-слабопідзолистих піщаних грунтів, значна залісеність. В районі багато соснових і сосново-дубових лісів. Вони простягаються вздовж берегів річок.

Грунтоутворюючі породи представлені водно-льодовиковими відкладами, мореною, а також лесами і лесовидними породами.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті глинисто-піщані ґрунти на піщаних відкладах (5б);

     дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті супіщані ґрунти на піщаних відкладах (5в);

     ясно-сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти (29г);

     темно-сірі опідзолені та слабореградовані легкосуглинкові ґрунти (40г);

     чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані легкосуглинкові ґрунти (41г);

     дернові глибокі глейові супіщані ґрунти та їх опідзолені відміни (178в).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування ґрунтів 24 бали, багаторічні насадження - 24, сіножаті - 29, пасовища – 23 бали.