ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Бориспільський природно-сільськогосподарський район (0203093203)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 18 12407.73
Багаторічні насадження 18 25665.36
Сіножаті 20 4831.35
Пасовища 18 3505.67
Розподіл агрогруп по с/г району

Бориспільський природно-сільськогосподарський район (ПСГР-3) знаходиться у центральній лівобережній частині Київської області і включає землі Бориспільського, Баришівського, Броварського і Переяслав-Хмельницького адміністративних районів.

Загальна площа Бориспільського району становить 212,3 тис. га, із них рілля – 109,1 тис. га, багаторічні насадження – 3,1, сіножаті - 15,6, пасовища – 12,8 тис. га.

Район знаходиться в межах Придніпровської терасової рівнини. Південно-західною межею є високий розчленований ярами правий берег Дніпра. Північно-східна межа з Полтавською рівниною у рельєфі має місцями добре виражений уступ.

Геоморфологічно територія району являє собою алювіальну терасову рівнину, що складається із серії різновікових терас. У його межах виділяються дві частини: 1) вузька низовинна смуга, прилегла до Дніпра, з «поліським ландшафтом» (включає заплавну, а також першу і другу надзаплавні тераси); 2) більш піднята і широка «степова» частина (включає третю, четверту й п’яту надзаплавні тераси).

«Степова», височинна частина району утворює до низовинної смуги уступ заввишки 20-25 м. Поверхня розчленована слабо, яружно-балкові форми трапляються рідко. Річкові долини неглибокі, однак мають значну ширину і заболочені, з чітко вираженою правобережною асиметрією.

Грунтоутворюючі породи представлені лесами і лесовидними породами, у прилеглій до Дніпра частині – сучасними і давніми алювіальними відкладами.

Найбільш поширеними агровиробничими групами грунтів у районі є такі:

дерново-підзолисті та дернові неоглеєні і глеюваті супіщані ґрунти на піщаних відкладах (5в);

дерново-підзолисті глеюваті супіщані ґрунти на супіщаних відкладах (8в);

ясно-сірі і сірі опідзолені супіщані і легкосуглинкові ґрунти (29в, 29г);

ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті супіщані і легкосуглинкові ґрунти (33в, 33г);

темно-сірі опідзолені та слабореградовані супіщані і легкосуглинкові ґрунти (40в, 40г);

чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані супіщані і легкосуглинкові ґрунти (41в, 41г);

темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені глеюваті супіщані (45в);

темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені глеюваті легкосуглинкові (45г);

лучно-чорноземні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни супіщані і легкосуглинкові (121в, 121г);

лучні ґрунти та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі відміни легкосуглинкові (133г);

лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені ґрунти (141);

торфово-болотні ґрунти і торфовища мілкі осушені (146);

торфовища середньоглибокі і глибокі слабо- і середньорозкладені, неосушені (150);

дернові неглибокі глеюваті супіщані ґрунти (175в).

Орні угіддя району мають середній показник бонітування грунтів 18 балів, багаторічні насадження - 18, сіножаті - 20, пасовища - 18 балів.

При розробленні заходів щодо поліпшення використання земель надзаплавно-терасових місцевостей потрібно враховувати процеси оглеєння, засолення, просідності та раціонального використання западинних урочищ, які часто перетворюються в тимчасові озера