ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Бериславський природно-сільськогосподарський район (0402026501)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 39 27954.34
Багаторічні насадження 31 44201.45
Сіножаті 36 8696.44
Пасовища 26 5063.75
Розподіл агрогруп по с/г району

Бериславський природно-сільськогосподарський район (ПСГР - 01) знаходиться в крайній північно-західній частині Херсонської області.

В нього входять Високопільський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Бориславський і північна частина Олешківського адміністративні райони.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить  533,3 тис. га, з них: рілля – 371,3 тис. га, багаторічні насадження – 13,5 тис. га, сіножаті – 0,9 тис. га, пасовища – 29,3 тис. га.

 Клімат цього району  помірно-континентально-посушливий із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -3,3-3,9°С) та жарким і довгим літом (середні температури +21,7-22,8°С, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура повітря дорівнює 9,3-9,8°С і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по району 392 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий.  Клімату району притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25°С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

В геоморфологічному відношенні природно-сільськогосподарський район знаходиться в межах північно-західної Правобережної найбільш підвищеної частини Причорноморської низовини.

Правобережна частина району відноситься до корінного плато, яке понижується на південь до р.Дніпро і на захід до р.Інгульця. Поверхня основної частини території рівнинна, з невеликою кількістю подів і слабо виражених улоговин.

Частина території, що прилягає до Інгульця, має значно хвилястий рельєф: тут чимало балок і річкових терас. Території, які омиваються Дніпром, на всьому протязі значно розчленовані короткими та широкими балками, що обумовило велику хвилястість рельєфу.

Грунтоутворюючими породами на території району переважають леси, лесовидні суглинки, стародавні і сучасні алювіальні відклади, делювіальні відклади та червоно-бурі глини. З них найбільш поширеними є леси та лесовидні суглинки від супіщаних до легкоглинистих, в подах вони, як правило, оглеєні.

На схилах долин річок і балок леси повністю або частково змиті і на поверхню виступають вапняки та червоно-бурі глини, останні засолені водорозчинними солями. Алювіальні відклади залягають в заплавах річок, а делювіальні – в днищах балок і подів.

За гідрологічним районуванням цей район знаходиться в зоні недостатньої водності.

Залягання грунтових вод залежить від рельєфу. На вододілах вони знаходяться глибоко, більше 6 м і на процеси грунтотворення не впливають, в межах заплав, днищах балок та подах вони залягають близько до поверхні (0,5-2,0 м) і спричиняють перезволоження грунтового покрову, часто його засолення.

За геоботанічним районуванням ця територія знаходиться в смузі типчаково-ковилових степів.

В травостої найбільш поширені ковила, типчак, різнотрав’я.

У долинах річок домінують  заплавні луки, серед яких багато болотної рослинності.

В грунтовому покрові природно-сільськогосподасрького району домінують  чорноземи південні малогумусні, їх змиті відміни, які займають понад 85% всієї площі орних земель району, лучно-чорноземні, лучні та дернові грунти (агрогрупи 71л, 74л, 75л, 76л, 121е, 133д).

Особливо цінні агровиробничі групи грунтів в цьому районі 71л, 121е.

Серед деградованих і малопродуктивних грунтів найбільш поширені агрогрупи 75л, 76л.