ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Бережанський природно-сільськогосподарський район (0201046105)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 26 17078.41
Багаторічні насадження 20 28517.07
Сіножаті 19 4589.79
Пасовища 20 3895.19
Розподіл агрогруп по с/г району

Бережанський  природно-сільськогосподарський район (ПСГР-05) знаходиться в західній частині області, і включає частину території Бережанського, Підгаєцького, Монастириського, Бучацького адміністративних районів. Серед природно-сільськогосподарських районів Лісостепової зони області цей район має невелику площу сільськогосподарських угідь, та невисокі бали бонітету.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району становить 154,4  тис.га, з них: рілля –  72,8 тис. га, багаторічні насадження –  0,5 тис. га, сіножаті – 3,0 тис. га, пасовища – 7,1 тис. га.   

Грунтовий покрив   природно-сільськогосподарського району неоднорідний.

Утворення різних генетичних груп грунтів пов'язане із степовою і лісовою рослинністю, кліматичними умовами, ґрунтоутворюючими породами, геологічною будовою і рельєфом.

Дерново-підзолисті грунти в межах природно- сільськогосподарського району мають обмежене поширення.

Грунтоутворююча порода цих грунтів давньоалювіальні відклади глинисто-піщаного і супіщаного механічного складів. Ці грунти мають невелику глибину гумусового горизонту (15-20 см).

Опідзолені грунти  переважно на лесових породах в межах району займають більшу частину площі грунтового покриву. Група опідзолених грунтів обтакі різновидності: ясно-сірі опідзолені грунти, сірі опідзолені грунти, темно-сірі опідзолені грунти та чорноземи опідзолені. Ці грунти відносно низької родючості. Верхній шар ясно-сірих і сірих опідзолених грунтів майже безструктурний. Низька водостійкість  структурних агрегатів обумовлює здатність їх заливати і утворювати щільну корку.

Темно-сірі опідзолені грунти переважно середньосуглинкового механічного складу характеризується у порівнянні з сірими опідзоленими досить високою родючістю. Вони добре гумусова ні і краще забезпечені  поживними речовинами. В структурі грунтового покриву району темно-сірі опідзолені грунти займають понад 50%. Лучні, лучно-болотні грунти і торфовища низинні займають в природно-сільськогосподарському районі незначну площу, зустрічаються самостійно або в поєднанні з іншими грунтами (переважно в заплавах річок).

Ці грунти перебувають в умовах постійного перезволоження, або надмірного зволоження і набувають ознак заболочення.

Грунти цієї групи потенціально багаті, але використання їх в неосушеному стані незадовільне.

Внаслідок надмірного зволоження більшість поживних речовин перебуває у недоступних формах.

Осушені болотні грунти з успіхом можуть використовуватись під вирощення багаторічних трав, овочевих та кормових культур.