ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Арцизький природно-сільськогосподарський район (0301015106)

Назва сільськогосподарських угідь Бал бонітету Капіталізований рентний дохід, грн
Piлля (перелоги) 52 33075.88
Багаторічні насадження 49 65589.25
Сіножаті 37 8938.01
Пасовища 38 7400.87
Розподіл агрогруп по с/г району

Арцизький природно-сільськогосподарський район (ПСГР-06) займає південно-західну частину території Одеської області. В нього входять Арцизький, Саратський, Болградський, Тарутенський, північна частина Татарбунарського,та північно-західна частина Білгород-Дністровського адміністративні райони.

Загальна площа природно-сільськогосподарського району складає 502,8 тис. га, з них: рілля – 396,9 тис. га, багаторічних насаджень - 31,1 тис. га, сіножатей – 6,2 тис. га, пасовищ – 68,6 тис. га.

 Цей район характеризується дуже теплим посушливим кліматом, недостатньою кількістю опадів та високою інсоляцією, а в літній період нерідко з періодичними суховіями. Середня місячна температура повітря в липні становить +27ºС самого холодного місяця січня – 2,5ºС.  Безморозний період триває 200-210 днів. Кількість опадів 350-375 мм на рік, найбільша їх кількість припадає на червень - липень. Висота снігового покриву сягає 10 см.

Нестача вологи є одним з головних негативних факторів урожайності в цьому районі. Тому в боротьбі з посухою велика роль належить всьому агротехнологічному комплексу направленому на нагромадження та зберігання вологи в ґрунті.

Температурні умови сприятливі для розвитку більшості сільськогосподарських культур, дозволяють вирощувати ряд цінних теплолюбивих культур: виноград, баштанні, овочі, рис та ін.

В геоморфологічному відношені Арцизький природно-сільськогосподарський район знаходиться в межах Причорноморської низини, яка відрізняється рівнинним характером рельєфу. На півночі району заходять південні відроги Південно-Молдавської височини,  яка густо розчленована балками та ярами.

Загальний нахил більшої частини території на південний схід до Чорного моря.

Серед ґрунтотворних порід переважають леси і лесовидні суглинки, які покривають вододільні простори, схили і тераси річних долин. Максимальна глибина товщі їх 20-25 м.

Третинні глини, як ґрунтотворні породи, виступають на схилах, де верхні яруси лесів змиті. Серед них виділяються червоно-бурі і рябі глини. Загальною рисою цих глин є важкий механічний склад, особливо важкі рябі глини, в яких фракція мулу часто складає більше 50%. Тому вони дуже пластичні, внаслідок чого на них завжди відбуваються зсуви.

Долино-балковий комплекс порід складений алювіальним, алювіально-делювіальним та подовим генетичними типами порід.

Водні об’єкти цього району представлені річками загальнодержавного значення Чага, Когильник, Киржик, Киргиж-Китай, Аліяга, ставками. Вони відносяться до типу рівнинних, переважно снігового і дощового живлення.

Ґрунтове живлення їх надто незначне, внаслідок чого влітку і нерідко взимку води в більшій частині річок відсутні і вони пересихають.

Глибина грутових вод залежить від рельєфу. Так на вододілах    вони залягають глибше 6 м і на процеси ґрунтоутворення не впливають, в днищах     балок та заплавах річок вони піднімаються від 0,5 до 1,5-2,0 м і сприяють заболоченню та засоленню грунтів.

Рослинний покрив району представлений на схилах вузьколистими ксерофітними асоціаціями. В днищах балок та річкових заплав переважають болотні та соленосні рослини.

Територія цього району представлена різноманітним ґрунтовим покривом. Переважають чорноземи звичайні мало гумусні їх неглибокі і змиті відміни (85% площі району) та чорноземи південні і їх змиті відміни, в долинах річок лучно-чорноземні та лучні солонцюваті ґрунти (агрогрупи 60л, 60л, 61д, 61е, 65е, 65л, 71е, 74е, 121е, 134д, 134е). Щодо динаміки ерозійних процесів, то особливо високими темпами зростають площі середньо- та сильнозмитих грунтів.

Особливо цінні грунти та території даного району представлені агровиробничими групами грунтів 59е, 60е, 71е, 121г, 121д, 121е.

У зв’язку з великою площею розораності, якісний стан сільськогосподарських угідь на території природно-сільськогосподарського району погіршується, що призводить  до збільшення площ деградованих і малопродуктивних земель (агрогрупи 66д, 66е, 67д, 67е, 75г, 75е, 76г, 76е, 93в, 103г, 103е, 104г, 104д, 104е, 138д, 138е, 139е, 140е, 159е,162е).