Опільський округ включає землі Івано-Франківської й Тернопільської адміністративних областей.
Опільський округ являє собою інтенсивно розчленовану частину Подільської височини. Східна межа його проходить по вододілу Золотої Липи і Стрипи, далі - по межиріччю Золотої Липи й Коропця. Західна межа округу простежується у вигляді уступу від долини Дністра в основному по межиріччю Зубри та Щирця.
Геоструктурно округ розтошований в осьовій зоні Галицько-Волинської западини, у смузі її переходу до Передкарпатського прогину. Галицько-Волинська западина – це глибокий прогин (кристалічний фундамент знаходиться на глибині 4-5 тис. м), заповнений потужною товщею осадових відкладів силуру, девону, карбону, юри, верхньої крейди, неогенового й антропогенового періодів.
Лесовидні суглинки покривають суцільним плащем межиріччя, підніжжя схилив і тераси в горбистих частинах Опілля. Потужність лесовидних суглинків на горбах невелика, біля підніжжя горбів та на терасах вона зростає, гранулометричний склад стає легшим.
Рельєф - горбасті пасма й горби. Горбисті пасма мають типовий напрямок із північного заходу на південний схід. Вершини пасом і деяких горбів заокруглені, переважно без різких форм. Характерна також асиметрія схилів пасом та горбів: західні й північно-західні їхні схили крутіші, східні та південно-східні пологіші й мають відроги. Східній частині округу властива терасованість схилів пасм і горбів.