ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Малополіський округ

Малополіський округ знаходиться між Волинською й Подільською височинами і включає землі Львівської, Рівненської та Тернопільської адміністративних областей.

Найпоширенішеми породами, які виходять на денну поверхню, є верхньокрейдові мергелі зелено-сірого кольору; на корінних породах залягають антропогенові утворення різного генезису, літологічного складу і потужності. Вони суцільним шаром вкривають поверхню, надаючи їй вигляду однорідної рівнини. З антропогенових відкладів найпоширеніші шаруваті переважно дрібнозернисті й суглинисті піски. У північно-східній частині округу в їхній товщі трапляються уламки кристалічних порід (валуни). Місцями ці піски перевіяні вітром і утворюють параболічні дюни.

Це внутрішня знижена акумулятивно-денудаційна рівнина, обмежена на півночі Волинською височиною, на південному-заході - Розточчям, а на півдні – Гологоро-Кременецьким трохи піднятим краєм Подільської височини. На сході рівнина через Острозько-Славутську низовинну рівнину з’єднується з Житомирським Поліссям. Максимальна абсолютна відмітка поверхні 245 м. Висота урізу річки Західний Буг 200-205 м.

У межах округу поєднуються ландшафти лісостепового і поліського типів. Так, у західній його частині значні площі займають моренно-зандрові й зандрові рівнини. В центральній найбільш підвищеній частині округу у формуванні ґрунтового покриву важливу роль відіграють крейдові мергелі, на яких утворилися дернові карбонатні ґрунти. Для східної частини Малополіського округу характерна наявність високих останців розмиву, що піднімаються у вигляді стіжків, часто ідеальної конічної форми.

У південній частині округу, в так званому Пасмовому Побужжі, характерною є наявність лесового покриву, на якому сформувалися сірі опідзолені ґрунти і чорноземи опідзолені, що надає їй досить виражених  рис лісостепового ландшафту.