ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Житомирська область

Загальна характеристика

Житомирська область розташована на півночі України. Площа області становить 29,9 тис. км². Площа земель сільськогосподарського призначення складає 1633,5 тис. га. 

На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України 

Адміністративно-територіальний устрій

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Адміністративний центр області - місто Житомир. Населення області становить 1238,9 тис. осіб.

У складі області: районів – 23, районів у містах – 2, населених пунктів - 875, у тому числі: міст - 7, з них, міст обласного значення – 5, міст районного значення – 2, селищ міського типу – 22, сільських населених пунктів – 846, з них: селищ – 11, сіл - 835.

У системі місцевого самоврядування: районних рад – 23, міських рад – 12, селищних рад – 35, сільських рад - 522.

Рельєф

У геоморфологічному відношенні територія Житомирської області знаходиться в межах підобласті Житомирської моренно-зандрової рівнини та Західно-Придніпровської денудаційної височини.

Приуроченість області до північно-західної частини Українського кристалычного масиву (щита) зумовлює її більш високе гіпсометричне положення порівняно з іншими областями Українського Полісся, поширення вузьких і глибоко врізаних річкових долин, наявність великих лесових «островів» і меншу заболоченість.

Більшу частину (північну та середню) області займає моренно-зандрова рівнина з пасмово-горбистим рельєфом. Тут у місцях високого залягання кристалічних порід розвинуті денудаційні форми рельєфу у вигляді пасом, горбів, скель з крутими схилами (Словечансько-Овруцький кряж з найвищою точкою області з абсолютною висотою 316 м, Білокоровицький кряж, Озернянський кряж та ін.).

На заході області – Волинська височина, на півдні – Придніпровська височина. Рельєф цих височин представлений широкохвилястою рівниною з вузькими ерозійними плато, які розчленовані ярами і балками. Міжбалкові місцеві вододіли широкі, з різноорієнтованими схилами крутістю 2-10° і більше, що призводить до широкого розвитку площинного змиву. Особливо сильно розвинена балково-яружна мережа у найпівденнішій частині області, де поширені легкорозмивні лесові породи.  

Кліматичні умови

Клімат території Житомирської області помірно-континентальний, з вологим літом і м’якою зимою. Пересічна температура січня -5,7 °С, липня +18,9 °С. Абсолютний мінімум температури становить -35 °С, абсолютний максимум +40 °С. Період з температурою понад +10 °С становить більше 158 днів. Сума активних температур складає 2390-2520°.

Опадів на півночі області 600, на півдні - 570 мм на рік, найбільша їх кількість випадає влітку. Висота снігового покриву складає 20-30 см. 

Поверхневі води

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 221 річка завдовжки 10 км кожна. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів - 247 км (притока Гнилоп’ять - 99 км), Случ (притока Горині) - 194 км, Ірпінь - 174 км, Уж - 159 км, Ірша - 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них - Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке - розташовані в басейні річки Уборть.

Грунтовий покрив

Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті грунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного гранулометричного складу, оглеєні. В балках, долинах річок переважають дернові грунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні грунти. В лісостеповій частині області – сірі лісові, темно-сірі опідзолені грунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» cформувалися ясно-сірі лісові грунти. Є невеликі масиви чорноземів типових глибоких малогумусних і неглибоких, вилугованих.

Рослинний світ

Житомирська область лежить у межах Західно-Української геоботанічної підпровінції. Лісами вкрито 1 млн. га (33,5 % площі області). Головні лісоутворюючі породи: сосна, дуб, береза, вільха та ін. У північній і північно-західній частинах поширені соснові ліси (бори), в усій поліській частині – сосново-дубово-березові ліси (субори). Значні площі займають дубово-грабові і грабові ліси (груди й сугрудки). У лісостеповій частині 
Житомирської області зустрічаються дубово-грабові ліси, де переважає дуб з домішкою граба, ясена, клена та явора. Лісистість південних районів області становить 3-4 %.

Під луками близько 5,3 % території області. 

Природно-сільськогосподарське районування

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 7 лютого 2018 р. № 105 було створено Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування Житомирської області.

Відповідно до Методичних рекомендацій нами уточнено межі природно-сільськогосподарських таксономічних виділів (таксонів).

У сучасних умовах як елементарну одиницю природно-сільськогосподарського районування доцільно розглядати територію сільських (селищних, міських) рад, що характеризується більш-менш сталими межами, на відміну від землеволодінь та землекористувань, які базуються на орендних відносинах та приватній власності на землю і є не сталими. 

При виділенні природно-сільськогосподарських районів ми дотримувалися таких вимог, як:

- поєднання меж районів із межами територій місцевих громад;

- у межах районів кожна окрема агровиробнича група грунтів повинна відзначатися подібністю процесів грунтоутворення, зумовлених генетичною однорідністю, гранулометричним      складом, ступенем їхньої окультуреності, впливом негативних процесів (ерозія, дефляція, заболочування тощо), динамікою гідрологічного режиму в зонах зрошення та осушення;

- кількість сільських (селищних, міських) рад, які входять у район, має бути достатньою для опрацювання статистичної інформації, тобто, як правило, не менше 15.

Відповідно до створеної Схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування у межах Житомирської області виділяються дві природно-сільськогосподарські зони: Полісся і Лісостепу. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці та на Схемі природно-сільськогосподарського районування Житомирської області 

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Житомирської області

 

Бали бонітетів грунтів (Житомирська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0102041801 0102041802 0102041803 0102041804 0102041805 0102041806 0102041807 0102041808 0202071809 0202071810 0202071811 0202071812 0202071813
Рілля (Перелоги) 12 13 27 16 14 13 18 22 39 40 46 33 24
Багаторічні насадження 8 9 25 11 8 10 13 16 32 36 45 21 24
Сіножаті 11 16 24 22 22 16 25 26 30 27 26 32 29
Пасовища 12 14 21 18 18 16 21 23 29 27 29 35 23