ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Волинська область

Загальна характеристика

Волинська область розташована на північному-заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Протяжність території області з півночі на південь становить 185 км, а зі сходу на захід - 155 км. Площа області становить 20,2 тис. км², або 3,3 % території України. Площа земель сільськогосподарського призначення складає 1086,9 тис. га. 

На заході межує з Люблінським воєводством Польщі, на півночі - з Брестською областю Білорусі, на сході - з Рівненською, на півдні - з Львівською областями України

Адміністративно-територіальний устрій 

Волинська область утворена 4 грудня 1939 року. Адміністративний центр області - місто Луцьк. Населення області становить 1040,5 тис. осіб.

У складі області: районів – 16, населених пунктів – 845, у тому числі: міст – 10, з них: міст обласного значення – 4, міст районного значення – 6, селищ міського типу – 17, сільських населених пунктів – 818.

У системі місцевого самоврядування: районних рад – 16, міських рад – 10, селищних рад – 17, сільських рад - 302.

  Рельєф

У геоморфологічному відношенні територія Волинської області знаходиться в межах підобласті Прип’ятсько-Волинської моренно-зандрової і терасної рівнини та Волинської денудаційної височини.

Прип’ятсько-Волинська рівнина являє собою слабохвилясту рівнину з одноманітним рельєфом, який порушується лише куполоподібними підвищеннями поверхні крейди - так званими «крейдяними горбами». Характерною рисою рельєфу тут є незначна відносна висота і невеликий схил на північ, дуже виражений мезо- та мікрорельєф, який представлений дюнами, грядами та заболоченими блюдцеподібними западинами.

Волинська височина являє собою підвищене, густо порізане річковою та балково-яружною сіткою, лесове плато зі складним хвилястим рельєфом, основну роль у формуванні якого відіграли ерозійні процеси. Тут відносна висота в середньому становить 40-60 м, а біля річок Західний Буг і Стир досягає майже 100 м. Характерною особливістю рельєфу.

Волинської височини є дуже розвинений мікрорельєф у формі западин і горбкуватих підвищень між ними в умовах високих, еродованих вододілів. Тут зустрічається багато замкнутих видовжених западин, блюдець і лійок карстового генезису.

Кліматичні умови

Клімат території Волинської області помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир-Волинський, 11 серпня 1946 р.), найнижча −38,9 °C (Володимир-Волинський, 11 лютого 1929 р.). Період з температурою понад +10 °C становить 155-160 днів. Сума активних температур 2400-2500°. 

Зима м’яка, літо менш жарке ніж в інших районах України і опадів у півтора-два рази більше. У середньому за рік випадає 570-620 мм опадів, а за період з середньою добовою температурою повітря понад 10° – 330-380 мм. Найбільша кількість опадів припадає на літній період. Середня висота снігового покриву за зиму становить 12-14 см. 

Поверхневі води

На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3000 км. Найбільші з них: Західний Буг довжиною 128 км (на території області); Луга довжиною 81 км; Прип’ять довжиною 170 км (на території області); Стохід довжиною 188 км (найдовша річка на Волині); Турія довжиною 184 км; Стир довжиною 175 км. Багато озер (понад 220), найбільші з яких - Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука та ін.

Грунтовий покрив

Ґрунтовий покрив Волинської області дуже складний, що обумовлено взаємодією різноманітних умов грунтоутворення – кліматичних, геологічних, геоморфологічних тощо. 

Найпоширеніші у поліській частині області є дерново-підзолисті (піщані, глинисто-піщані, супіщані і суглинкові) неоглеєні та оглеєні грунти на давньоалювіальних і водно-льодовикових відкладах та морені, а також на лесовидних суглинках. Заплави річок і днища балок займають дернові, лучно-болотні, болотні, торфово-болотні ґрунти та торфовища.
Дернові карбонатні ґрунти на елювії щільних карбонатних порід поширені в Поліссі на крейдових куполоподібних підвищеннях. 

У лісостеповій частині області найбільш поширені опідзолені сірі та ясно-сірі грунти. Чорноземи типові неглибокі переважно на лесових породах та чорноземи типові глибокі переважно на лесових породах також займають значні площі в лісостеповій частині області. Знижені ділянки вододілів, заплави річок і днища балок займають дернові, лучні, лучно-болотні, дернові, болотні, торфово-болотні ґрунти та торфовища.

Рослинний світ

Волинська область лежить у межах Західно-Української геоботанічної підпровінції. Територія області вкрита різноманітною і багатою рослинністю. Основними типами є лісова, лучна та болотна рослинність. 

Лісами вкрито 34,4 % площі області. На Поліссі в породному складі лісів переважає сосна, у лісостеповій частині – дуб. У лісостеповій частині луки і пасовища складаються з бобових та злакових трав і різнотрав’я, на Поліссі – у травоостанах переважають грубостеблеві осоки. 

Понад 40 тис. га займають торфовища, найбільше їх у заплаві Прип’яті.

Природно-сільськогосподарське районування

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 7 лютого 2018 р. № 105 було створено Cхему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель Волинської області.

Відповідно до Методичних рекомендацій нами уточнено межі природно-сільськогосподарських таксономічних виділів (таксонів).

У сучасних умовах як елементарну одиницю природно-сільськогосподарського районування доцільно розглядати територію сільських (селищних, міських) рад, що характеризується більш-менш сталими межами, на відміну від землеволодінь та землекористувань, які базуються на орендних відносинах та приватній власності на землю і є не сталими. 

При виділенні природно-сільськогосподарських районів ми дотримувалися таких вимог, як:

- поєднання меж районів із межами територій місцевих громад;

- у межах районів кожна окрема агровиробнича група грунтів повинна відзначатися подібністю процесів грунтоутворення, зумовлених генетичною однорідністю, гранулометричним складом, ступенем їхньої окультуреності, впливом негативних процесів (ерозія, дефляція, заболочування тощо), динамікою гідрологічного режиму в зонах зрошення та осушення;

- кількість сільських (селищних, міських) рад, які входять у район, має бути достатньою для опрацювання статистичної інформації, тобто, як правило, не менше 15.

Відповідно до створеної Cхеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель у межах Волинської області виділяються дві природно-сільськогосподарські зони: Полісся і Лісостепу. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці та на Cхемі природно-сільськогосподарського районування Волинської області.

На території області природно-сільськогосподарські зони розміщуються з півночі на південь у вищезазначеному переліку. В цьому ж напрямку наростає ксероморфність клімату, змінюється структура ґрунтового покриву, а також ландшафтний устрій, що зумовлює й обов’язкову диференціацію систем ведення сільського господарства та грунтозахисних заходів.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Волинської області

 

Бали бонітетів грунтів (Волинська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0101010701 0101010702 0101020703 0101020704 0101020705 0201010706
Рілля (Перелоги) 19 19 20 25 21 38
Багаторічні насадження 15 13 13 17 17 42
Сіножаті 23 22 25 27 23 25
Пасовища 20 20 23 26 23 29