ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Тернопільська область

Загальна характеристика

Тернопільська область розташована переважно в межах Лісостепу і незначна частина території на півночі області – в зоні Полісся.

З півночі вона межує з Рівненською, із заходу – з Львівською та Івано-Франківською областями, зі сходу по р. Збруч – з Хмельницькою, з півдня по р. Дністер – з Чернівецькою 

Кліматичні умови

Клімат Тернопільської області помірно континентальний, більш вологий, ніж клімат східних областей Лісостепу.

Всю територію області щодо кліматичних умов можна поділити на такі агрокліматичні райони: північний, центральний та південний.

Північний район – це територія від північної межі області до лінії Заложці-Вишнівець на півдні; південний – південна частина області (Товстенький, 
Борівський та частина Чортківського районів); центральний – переважна частина території між північним і південним районами.

Північний район дещо тепліший від центрального і холодніший від південного. Сума температур тут за період з середньодобовою температурою понад 10°С становить 2500-2550°С, без морозний – 160-165 днів.

Сума активних температур у південному придністровському районі 2500-2000°С і навіть 2700°С – на крайньому його півдні. Цей район ще називають «теплим Поділлям». Без морозний період становить 160-165 днів.

Центральний район називають «холодним Поділлям», бо тут холодніше, ніж у південному і північному районах. Сума активних температур коливається в межах 2400-2500°С, а в окремих місцях вона  є навіть меншою 2400°С. Безморозний період тут становить 150-165 днів.

Південний агрокліматичний район має найвищу середньорічну температуру  повітря  (7,3°С).   Максимальна   температура   припадає  на липень-серпень (період наливання та достигання хлібів). В окремі дні цих місяців температура може підвищуватись до 34-36°С. Найбільші морози спостерігаються в січні та лютому. В найбільш холодні зими мінімальна температура може знижуватись до -36°С.

Кількість опадів в області значна і зростає в напрямку з південного сходу на північний захід. Найбільше опадів за рік буває в північному районі (628 мм) і найменше (574 мм) – у південному.  Переважна кількість їх (60-70% від річної суми) припадає на вегетаційний період, який в області триває 202-208 днів. Це сприяє вирощуванню сільськогосподарських культур).

Рельєф

Територія Тернопільщини з орографічного боку пристосована до так званого Волино-Подільського плато (або височини). Це підвищена хвиляста рівнина, розчленована долинами річок і балок.

На характер сучасного рельєфу території Тернопільщини впливали особливості нагромадження відкладів у крейдяний і пізніші періоди, а головним чином ерозійні процеси в четвертинний час. Розвитку ерозії сприяло енергійне підняття гірських Карпат.

За характером поверхні і геоморфологічних особливостей на території області можна виділити сім геоморфологічних районів, що є частинами Волино-Подільської височини.

Бродівська зандрова долина («Мале Полісся») заходить в область лише південною своєю частиною висота її над рівнем моря тут становить 220-240 м. Поверхня рівнини плоска, піщана, заболочена по долинах рік. Окремі ділянки її складаються з глинистих і вапнякових порід.

Гологоро-Кременецький низькогірний край Поділля з прилеглими останцевими групами. Цей район характеризується пасмово-долинним рельєфом і є найвищою вододільною смугою північного краю Поділля, яка обривається в бік Бродівської зандрової долини карнизом заввишки 150-200 м. Це дуже розчленована місцевість. Різке падіння висот тут інтенсифікувало ерозійні процеси, які викликали сильне розмивання цього карниза.

Товтрове пасмо (Медобори) входять у межі області поблизу Гусятина на р. Збруч і йде в напрямку Гримайлів-Скалат-Збараж і далі до міста Під каменя Львівської області. Рельєф цього району своєрідний. Окремі кряжі і вали в залежності від складу вапняків набирають різні форми. Місцями тут спостерігається карстовий рельєф – глибокі промоїни, переважно закриті насосами, іноді печери у вапняках.

Східно-Подільське (Хмельницьке) плато займає частину області на схід від Товарового пасма. Долинне розчленування тут зберегло первинний план гідро сітки, яка існує ще з верхньосарматського часу. Долини широкі, часто заболочені, з пологими схилами, які ділять плато на ряд вододілів з хвилястою поверхнею.

Тернопільське плато розміщене поміж Товаровим пасмом і Опіллям. На півночі район обмежений Гологорами, а на півдні – лінією, що йде через Бариш-Бучач-Базар- Більче-Борщів. Поверхня плато плоска або злегка хвиляста, розчленована річками Стріпою, Серетом, Ніч лавою, частково Збруч. Долини цих рік у цьому районі широкі, часто заболочені; схили невеликі, пологі і у морфології плато не відіграють помітної ролі. Досить помітні карстові утворення, які в північній  частині цього району мають вигляд улоговино подібних і лійкоподібних западин (вертепи, «вікна», безодні). 

Глибоко розчленована височина Придністровського Поділля. Район цей розміщений на південь від Тернопільського плато і охоплює придністровську частину області. Пониззя рік Стрипи, Серета, Ніч лави, Збруч, що перетинають місцевість, мають глибокі каньйоноподібні долини. Глибина ерозійного врізу – понад 200 м. Перехід від плоских хвилястих межиріч до глибоких долин різкий, раптовий і є найхарактернішою рисою цього району. Тут, завдяки наявності гіпсових товщ, поширені карстові форми.

Дуже розчленована скульптурна височина Опілля. В межі області вона заходить з заходу. Східна границя її проходить по вододілу Золотої Липи і Стрипи, потім по межиріччю Золотої Липи і Коропця до Підгайців; тут вона перетинає ріку Коропець і проходить на південний схід через Доброводи, Бариш до гирла Стрипи.

Грунтоутворюючі породи

Найбільш поширеними ґрунтоутворюючими породами Тернопільської області є четвертинні відклади – леси та лесовидні суглинки. Досить поширені і породи третинного часу – глина і вапняки.

Характерною особливістю лесів є помітне їх оглеєння, у зв’язку з чим вони набувають сизуватого забарвлення. У них є вохристі плями, щільні карбонатні новоутворення та марганцево-залізисті бобовини. Вміст карбонатів у лесів досягає 12-14 % і більше.

Лесовидні суглинки мало чим відрізняються від лесів. На півдні області вони жовті або буро-пальові, мають великий вміст карпатської рині.

Внутрішні води

Умови грунтового зволоження тісно пов’язані з глибиною залягання грунтових вод, на яку впливає багато факторів, а саме: кількість опадів, характер підстилкових порід, рельєф місцевості. Останній фактор є чи не найголовнішим. Він відіграє роль природного дренажу і впливає на характер грунтового зволоження і грунтового покриву області.

У різних районах області рівень грунтових вод знаходиться на різних глибинах. Північна та центральна частина області більш спокійні  за рельєфом і  слабо дреновані. Верхів’я рік  тут неглибоко врізуються в плато, і дренуюча роль їх тут проявляється в незначній мірі, в залежності від чого рівень грунтових вод підвищується. На плоских вододілах в цій частині  області грунтові води залягають на  глибині 3-5 м, а поблизу балок – 7-10 м. В цьому районі зустрічаються зниження, рівень грунтових вод в яких підноситься до 1,5-5 м від поверхні. Така глибина їх залягання дещо обумовлює специфіку грунтового покриву – тут є багато оглеєних грунтів.

У дуже розчленованих районах грунтові води залягають глибоко, але і тут зустрічаються оглеєні та мочалисті грунти (переважно на схилах). Оглеєння їх пов’язане з наявністю в окремих місцях верховодки (Бережанський район та деякі райони Придністров’я).

Рослинність

Природна рослинність у сучасний час, за винятком лісів, майже не збереглася. Східна та центральна частина області, які характерні чорноземними грунтами, колись були вкриті степовою рослинністю, яка стала головним фактором грунтотворення.

Основні лісові асоціації такі: грабові, букові, дубові, соснові і заплавні (верба, осокор, в’яз, осика, вільха звичайна). 

Грунтовий покрив

Грунтовий покрив області порівняно складний. Утворення різних генетичних груп грунтів пов’язане їз складним зв’язком між степовою і лісовою рослинністю, кліматичними умовами, ґрунтоутворюючими породами, геологічною будовою і рельєфом, господарчою діяльністю людини.           

Далі подається номенклатурний список грунтів обасті: дерново-підзолисті грунти, опідзолені грунти переважно на лесових породах, ясно-сірі та сірі грунти, темно-сірі опідзолені грунти, чорноземи опідзолені, опідзолені оглеєні грунти, реградовані грунти, чорноземи глибокі та неглибокі мало гумусні, чорноземи на щільних глинах, чорноземи карбонатні на елювії щільних карбонатних порід, лучно-чорноземні грунти, лучні грунти на делювіальних та алювіальних відкладах, лучно-болотні грунти, торфовища низинні, дернові карбонатні грунти на елювії щільних карбонатних порід, еродовані грунти.

Природно-сільськогосподарське районування

Відповідно до уточненої Схеми природно-сільськогосподарського районування у межах Тернопільської області виділяються дві природно-сільськогосподарські зони: Лісостепу і Полісся. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці природно-сільськогосподарського районування Тернопільської області. 

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Тернопільскої області

 

Бали бонітетів грунтів (Тернопільська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0101036101 0201036102 0201036103 0201036104 0201046105 0201056106 0201056107
Рілля (Перелоги) 25 35 44 56 26 45 46
Багаторічні насадження 18 38 44 51 20 26 61
Сіножаті 16 20 31 32 19 27 22
Пасовища 18 24 33 36 20 28 30