ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Одеська область

Загальна характеристика

Одеська область займає територію Північно-західного Причорномор'я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману (довжина морської берегової лінії в межах області перевищує 300 км) і тягнеться від моря на північ, в глиб суші на 200-250 км. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою та Придністровською Молдавською Республікою, на південному заході - частина державного кордону України з Румунією.       

Загальна оцінювана площа при проведенні бонітування грунтового покриву області в 1993 р. складала 2431,8 тис.га, в тому числі: рілля – 1991,3  тис.га, багаторічних насаджень – 75,1 тис.га, сіножатей – 44,6 тис.га, пасовищ – 320,8 тис.га.

Кліматичні умови

Клімат Одеської області помірно континентальний. Середньорічна температура коливається від 4-7,7°С на півночі області до +11,19°С — на півдні. 
Взимку переважають південно-західні і північні вітри, влітку – північні і північно-західні. Зима помірно м’яка, середня температура січня -3°С. 
Літо дуже тепле, посушливе, середня температура липня +22°С. Тривалість безморозного періоду коливається від 160–170 днів на півночі району до 250 днів на південному березі Одеської області, вегетаційний період – відповідно від 215 до 297 днів. Річна кількість опадів – від 350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто трапляються посухи, що супроводжуються суховіями та пиловими бурями, які завдають значної шкоди сільському господарству. 

За агрокліматичними умовами область поділяють на чотири райони: північний – помірно-теплий, перший центральний  - теплий, другий центральний – дуже теплий, південний – жаркий.

Північний агрокліматичний район (помірно теплий) охоплює територію таких адміністративних районів: Савранського, Кодимського, Балтського, Котовського, Ананьївського, Любашівського та частково Красноокнянського і Фрунзівського. Сума середніх добових температур понад 10º, за багаторічними даними, дорівнює тут 2800-3000º. Середня температура повітря о 13 год. За липень становить від 24º на півночі цього району до 27º на північному сході. Максимальна температура повітря влітку коливається в межах 37-39º. Взимку мінімальна температура, за середніми багаторічними даними, тобто середній з абсолютних річних мінімумів, становить від -20 до -23º. Безморозний період триває 170-180 днів. Річна кількість опадів – від 390 мм на південному сході до 460мм на північному заході району. Поєднання умов зволоження і температури цілком сприятливе для вирощування тут сільськогосподарських культур: гідротермічний коефіцієнт – показник  відношення суми опадів до їх можливого випаровування – дорівнює 1,0.

Перший центральний агрокліматичний район (теплий) включає такі адміністративні райони області: Ширяївський, Миколаївський, Великомихайлівський, а також частини Красноокнянського, Фрунзівського, Березівського, Розділнянського, Іванівського, Комінтернівського районів. Сума середніх добових температур понад 10º становить 3000-3200º. Середня температура повітря 0 13 год. За липень коливається між 26º на північному заході району 28º на південному сході. Максимальна температура в окремі роки досягає 38-39º. Середній з абсолютних річних мінімумів – від -20 до -22º. Безморозний період триває 180-190 днів. За рік випадає в середньому 350-450 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт зменшується від 0,9 на північному заході до 0,7 на південному сході.

Другий центральний агрокліматичний район (дуже теплий) включає такі адміністративні райони: Біляївський, Тарутинський, Овідіопольський, Іванівський, частини Березівського, Комінтернівського, Роздільнянського, Білгород-Дністровського, Арцизького і Саратського районів.  Сума середніх добових температур понад 10º досягає 3200-3400º. Середня температура повітря  о 13 год. За липень становить близько 27º, а в окремі роки піднімається до 38-39º. Середній з абсолютних мінімумів температури – від -18 до -20º, хоча в окремі зими  і тут трапляються 30-гадусні  морози. 

Сніговий покрив ще менш сталий, ніж у першому центральному агрокліматичному районі. Безморозний період триває до 200 днів. Кількість опадів за рік -350-400 мм.

Гідротермічний коефіцієнт -0,7-0,8, а  в прибережній частині району навіть менше 0,7.

Південний агрокліматичний район (жаркий) охоплює територію таких адміністративних районів – Татарбурнарського, Болгарського, Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського та частини Білгород-Дністровського, Арцизького і Саратського. Теплом цей агрокліматичний район забезпечений більше, ніж усі інші. Сума середніх добових температур понад 10º досягає 3400-3600º. Середня температура повітря  о 13 год. За липень становить близько 27º. 

Максимальна температура піднімається до 36-38º. Зима тут помірно м'якша. Середній з абсолютних мінімумів температури – від -17 до -18º. Сніговий покрив і несталий, і невисокий – до 10 см. Кількість опадів за рік - 350 мм. Гідротермічний коефіцієнт -0,7.

Рельєф

Більша частина області лежить на Причорноморській низовині, на північ і північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня здебільшого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок, яри та балки, особливо в межах відрогів Подільської височини, де різниця між рівнем вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь, тим спокійніший, менш хвилястий рельєф.

Придунайська рівнина являє собою малохвилясту поверхню, розчленовану неглибокими долинами численних річок на окремі меридіональні смуги, які, поступово знижуючися, круто обриваються до Чорного моря або до лиманів, утворених в пониззях річок, уступами заввишки 8—9 м. Місцями вони непомітно зливаються з сучасною долиною Дунаю. Одеська рівнина відрізняється від Придунайської дещо більшою розчленованістю, оскільки її висота на плато узбережжя становить 20—40 м, а на межі Волино-Подільської височини — близько 140 м.

Внутрішні води

По території області протікає чимало річок. Північну її частину займають басейни Савранки і Кодими — правих приток Південного Бугу, який тече по границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході протікає Дністер, який впадає в Дністровсвкий лиман — велике водоймище площею в 360 кв. км, розташоване в межах області. На півдні — нижня течія Дунаю та його Кілійське гирло. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них прісноводні — Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай та солоні — Сасик (Кундук), Шагани, Алібей, Бурнас і Будацьке. У східній частині морського узбережжя, крім Дністровського лиману, який сполучається з морем, розташовані закриті солоні лимани — Хаджибейський, Куяльницький та ін..

Глибина залягання ґрунтових вод пов'язана з характером рельєфу та літологічним складом порід, які беруть участь у геологічній будові даного району.

Високий рівень ґрунтових вод спостерігається тільки в заплавах рік (0,7—3,0 м), на деяких терасах (1,3—3,0 м), у днищах балок (1—6 м), а іноді й на схилах — там, де близько від поверхні є водотривкі глини. В усіх інших місцях грунтові води залягають глибоко — від кількох метрів на схилах до десятків метрів на плато і майже єдиним джерелом зволоження грунту є атмосферні опади, які вбираються ним.

Рослинність

Більшу частину території області займають степи, які на підвищеному та більш зволоженому північному заході чергуються з лісовою рослинністю.

Далі на південь, з посиленням посушливості, лісостеп змінюється степом.

У північному Степу природна рослинність представлена різнотравно-ковилово-типчаковою асоціацією. По балках та ярах збереглися невеликі за площею діброви та чагарники, які чим далі на південь зустрічаються все рідше, а потім зовсім зникають. 

Південний (посушливий) Степ геоморфологічно збігається з Одеською та Придунайською рівнинами. Рослинність тут представлена вузьколистими ксерофітними асоціаціями, де панують типчак овечий та низькорослі полини. В міру наближення до моря — в межах сухого Степу рослинний покрив дедалі більше зріджується не утворюючи суцільного вкриття. В заплавах річок, особливо в їх пониззях, значну питому вагу  в травостої займали і зараз займають солестійкі рослини: солянки, кермек, камфоросма, тощо.

Грунтовий покрив

Грунтовий покпив області різноманітний. Розміщення його має яскраво виражений зональний характер. Ґрунти області сформувалися на лесових породах і представлені в основному чорноземами. В північній лісостеповій частині Одеської області ґрунтовий шар досить різноманітний, але більшу частину цієї території покривають опідзолені чорноземи та їх реградовані різновиди. В багатьох місцях зустрічаються сірі лісові ґрунти. У степовій зоні –чорноземи звичайні малогумусні, які простягаються на південь до лінії Болград – Тарутине – Роздільна – Березівка. До півдня від цієї лінії поширені чорноземи південні. На приморських косах і пересипах формуються дерново-піщані ґрунти, в дельтах річок Дунай та Дністер – дерново-глеєві, мулово-глеєві та торфово-глеєві ґрунти. 

Природні умови сприятливі для вирощування найцінніших сільськогосподарських культур — озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах області добре родять цукрові буряки, в південній частині широко розвинуто виноградарство.

Природно-сільськогосподарське районування 

Відповідно до створеної Схеми природно-сільськогосподарського районування у межах Одеської області виділяються три природно-сільськогосподаські зони: Лісостеп, Степ і Степова Посушлива. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці природно-сільськогосподарського районування Одеської області.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Одеської області


 

Бали бонітетів грунтів (Одеська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0202065101 0202065102 0301015106 0302025103 0302025104 0302025105 0401015107 0402025108
Рілля (Перелоги) 57 52 52 49 45 47 42 45
Багаторічні насадження 52 43 49 48 43 42 41 46
Сіножаті 40 39 37 31 45 34 31 36
Пасовища 38 36 38 36 39 34 30 37