ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Київська область

Загальна характеристика

Київська область розташова на півночі України в басейні середньої течії Дніпра, в його правобережній і лівобережній частинах. Площа області становить 28,1 тис. км2. Площа земель сільськогосподарського призначення складає 1793,4 тис. га. 

На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході - з Черкаською, на південному-заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською областями України, на півночі - з Гомельською областю Білорусі 

Адміністративно-територіальний устрій

Київська область утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр - місто Київ (адміністративно до складу Київщини не входить). Населення області становить 1733,0 тис. осіб. 

У складі області 25 адміністративних районів та 26 міст, із них 13 обласного значення (Березань, Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Ірпінь, Переяслав–Хмельницький, Ржищів, Славутич, Фастів, Буча, Обухів та Прип’ять) і 13 районного значення, 28 селищ міського типу та 1119 сільських населених пунктів, у тому числі селищ – 5, сіл – 1114.

У системі місцевого самоврядування: районних рад – 25, міських рад – 24, селищних рад – 28, сільських рад - 601.

Рельєф

У геоморфологічному відношенні північна правобережна частина Київської області знаходиться в межах підобласті Київської моренно-зандрової рівнини, південна правобережна частина – в межах підобласті Північно-Придніпровської моренно-водно-льодовикової та терасної рівнини, лівобережна частина області – в межах підобласті Придніпровської терасної рівнини.

Поверхня області – горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу вона ділиться на три частини: північна, що зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м), південно-західна - зайнята Придніпровською височиною – найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м, лівобережжя - займає Придніпровська низовина.

Кліматичні умови

Клімат області помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Зима тривала, порівняно тепла; літо – достатньо тепле й вологе. Середня температура січня −6 °С, липня +19,5 °С. Період з температурою понад 10 °С становить від 155 днів на Поліссі до 160-165 днів на півдні і сході області. Сума активних температур поступово збільшується з півночі на південь від 2480 до 2700 °С. За рік випадає 500–600 мм опадів. Максимальна кількість їх (близько 40 %) випадає влітку. Сталий сніговий покрив (пересічна висота 25-30 см, на крайньому півдні – 15-20 см) встановлюється в середині грудня, сходить в кінці березня. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні.

Внутрішні води

Річкова сітка області переважно належить до басейну Дніпра і тільки незначна частина річок на півдні області - до басейну Південного Бугу.

Водний фонд Київської області представлений 1523 річками загальною довжиною 8,7 тис. км. За класифікацією по площі річки розподіляються на:
– великі (з водозбірною площею понад 50 тис. км²), яких налічується 3 – Дніпро, Прип’ять, Десна;
– середні (з водозбірною площею від 50 до 2 тис. км²), яких налічується 9 – Уж, Ірша, Тетерів, Ірпінь, Рось, Гнилий Тікич Трубіж, Супій, Гнила Оржиця;
– малі (з водозбірною площею до 2 тис. км²) налічується – 1511 річок.

Розподіл річкової сітки на території Київської області нерівномірний. Найбільш густа річкова мережа на Поліссі, в басейні Прип’яті. На лівобережжі Дніпра найменш розвинута мережа річок, річки мають незначний похил і значну кількість безстічних площ, поверхневі води затримуються і в більшості не беруть надалі участі в формуванні стоку річок, створюється заболоченість. Переважна більшість озер знаходиться в заплавах Дніпра та Десни.

Ґрунтовий покрив

Ґрунтовий покрив Київської області строкатий, складний, різноманітний, що зумовлено особливостями взаємодії таких факторів ґрунтоутворення як рельєф, геологічна та літологічна будова території, гідрографія, клімат, тваринний і рослинний світ, господарська діяльність людини. У більшості районів ґрунтовий покрив утворює складні комплекси й мозаїки та характеризується дрібною контурністю, високим ступенем диференціації площ ґрунтових різновидів, значною їх контрастністю.

На півночі області поширені дерново-підзолисті, лучні й болотні, в долинах річок - дерново-глеєві ґрунти. У центральній частині на лесових відкладах поширені чорноземи опідзолені, темно-сірі і сірі лісові ґрунти. У південних районах превалюють чорноземи типові глибокі малогумусні. На лівобережжі поширені чорноземи типові малогумусні, лучно-чорноземні, лучні і болотні ґрунти.

Рослинний світ

Київська область лежить в межах Східно-Європейської широколистяно-лісової геоботанічної провінції та Східно-Європейської лісостепової геоботанічної провінції і характеризується великою різноманітністю та багатством природної рослинності. Трав’яний покрив правобережної лісостепової частини складається з численних видів рослин: проліски, фіалка, тонконіг гайовий, костриця, купина лікарська тощо. У лівобережній лісостеповій частині поширена степова трав’яниста рослинність: типчак, горицвіт, мітлиця, куничник тощо. Понижені ділянки заплав вкриті болотною і водяною рослинністю, найчастіше живокостом лікарським, частухою подорожниковою, сусаком зонтичним тощо.

Сучасні ліси Київської області в зоні Полісся представлені сосновими лісами (борами) з рідким деревостаном і мають двоярусну будову. Найкраще вони збереглися в басейні річки Тетерів, пониззях Здвижа та Ірпеня. На опідзолених ґрунтах Лісостепу поширені грабово-дубові ліси.

Природно-сільськогосподарське районування

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 7 лютого 2018 р. № 105 було створено Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель Київської області.

Відповідно до Методичних рекомендацій нами уточнено межі природно-сільськогосподарських таксономічних виділів (таксонів).

У сучасних умовах як елементарну одиницю природно-сільськогосподарського районування доцільно розглядати територію сільських (селищних, міських) рад, що характеризується більш-менш сталими межами, на відміну від землеволодінь та землекористувань, які базуються на орендних відносинах та приватній власності на землю і є не сталими. 

При виділенні природно-сільськогосподарських районів ми дотримувалися таких вимог, як:

поєднання меж районів із межами територій місцевих громад;

у межах районів кожна окрема агровиробнича група грунтів повинна відзначатися подібністю процесів грунтоутворення, зумовлених генетичною однорідністю, гранулометричним складом, ступенем їхньої окультуреності, впливом негативних процесів (ерозія, дефляція, заболочування тощо), динамікою гідрологічного режиму в зонах зрошення та осушення;

кількість сільських (селищних, міських) рад, які входять у район, має бути достатньою для опрацювання статистичної інформації, тобто, як правило, не менше 15.

Відповідно до створеної Схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель у межах Київської області виділяються дві природно-сільськогосподарські зони: Полісся і Лісостепу. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці та на Схемі природно-сільськогосподарського районування Київської області.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Київської області

 

Бали бонітетів грунтів (Київська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0102043201 0102043202 0202073206 0202073207 0202073208 0202073210 0202083209 0203093203 0203093204 0203093205
Рілля (Перелоги) 15 20 29 55 53 44 42 18 34 36
Багаторічні насадження 12 16 24 49 44 41 36 18 34 35
Сіножаті 22 29 32 33 32 31 29 20 32 30
Пасовища 18 23 21 30 28 23 22 18 25 25