ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Хмельницька область

Загальна характеристика

Хмельни́цька о́бласть (до 4 лютого 1954 року – Кам’яне́ць-Поді́льська) -  область на заході України. Площа області становить 20,6 тис. км² (3,4 % площі території України). Площа земель сільськогосподарського призначення складає 1605,7 тис. га.

Протяжність території області з півночі на південь становить 220 км, а із заходу на схід - 120 км. Межує на півночі з Рівненською і Житомирською, на сході – з Вінницькою, на півдні – з Чернівецькою, а на заході – з Тернопільською областями 

Адміністративно-територіальний устрій

Хмельницька область утворена 22 вересня 1937 року (утворена постановою ЦВК СРСР з центром у місті Кам’янці-Подільському). Адміністративний центр області - місто Хмельницький.  Населення області становить 1283,3 тис. осіб.

У складі області: районів - 20; населених пунктів – 760, у тому числі: міст - 8, із них міст обласного значення – 6, міст районного значення - 2; селищ міського типу - 11; сільських населених пунктів – 741, із них селищ - 2 , сіл - 739. 

У системі місцевого самоврядування: районних рад – 20, міських рад – 10, селищних рад – 14, сільських рад - 368.

Рельєф

У геоморфологічному відношенні територія Хмельницької області знаходиться в межах підобласті Подільської структурно-денудаційної височини і тільки крайня північна частина області – в межах Волинської денудаційної височини. Між ними знаходиться Малополіська алювіально-водно-льодовикова рівнина.

Більшу центральну частину області займає Подільська височина (переважаючі абсолютні  висоти 270-370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра.

На північному заході в межі області заходить Волинська височина (абсолютні висоти до 329 м), а на півночі - Поліська низовина (абсолютні висоти 200-250 м).

Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області - гора Велика Бугаїха (максимальна абсолютна висота 400,6 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська та ін.).

Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану каньйоноподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою.

Кліматичні умови

Клімат області помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Середня температура січня −5 °C,  середня температура липня +19 °C. 
Максимальна температура влітку досягає 36-38 °С, а мінімальна в найбільш холодні зими від –5 °С до -6 °С. Середня річна температура становить 7-8 °С. Період з температурою повітря понад 10 °С становить 153-168 днів. Сума активних температур становить 2420-2765°. 

Опади на території області розподіляються нерівномірно. У північно-західній частині випадає 600-640, у південно-східній 500-530 мм на рік. Близько 70 % їх припадає на теплий період року. Висота снігового покриву 10-16 см. Кількість днів, коли земля вкрита снігом, збільшується з півдня на південь від 75 до 95.

Поверхневі води

Територією області протікає понад 3 тисячі річок і потічків, із них 165 річок завдовжки понад 10 км. Найбільшими є Дністер (довжина в межах області 160 км) із притоками Збруч, Смотрич, Ушиця; Південний Буг (довжина в межах області 120 км) із притоками Бужок, Вовк, Іква; річки Дніпровського басейну - Горинь, Случ, Хомора.

Озер мало. Зустрічаються переважно в басейні Горині. Найбільші озера - Голубі озера, що утворилися на місці відпрацьованих торфових кар’єрів. Озеро Святе - найбільше озеро Хмельницької області і належить до групи заславських озер, розташованих на території Михельського лісництва.

В області споруджено 1858 ставків і водосховищ, головним чином, у басейнах Горині та Південного Бугу, зокрема Щедрівське (1258 га), Новоставське (1168 га), Кузьминське (765 га). Найбільше водосховище - Дністровське. 

Грунтовий покрив

Грунтовий покрив Хмельницької області дуже різноманітний. Найпоширеніші у поліській частині області дерново-підзолисті (піщані, зв’язно-піщані та супіщані) неоглеєні та оглеєні; знижені ділянки вододілів, терас, заплав річок займають дернові, лучні, лучно-болотні, болотні та торфово-болотні грунти та торфовища. 

У лісостеповій частині області найбільш поширені чорноземи опідзолені та чорноземи типові малогумусні, темно-сірі опідзолені та сірі лісові опідзолені  грунти.

Рослинний світ

Хмельницька область розташована головним чином у Східно-Європейській лісостеповій геоботанічної провінції, північна та південно-східна частини – у Східно-Європейській широколистяно-лісовій геоботанічній провінції. 

Природна рослинність займає близько 20 % території, з них них 6 % припадає на лучні степи і луки, близько 1 % - на торфовища.

Ліси займають близько 13 % території. Головні лісоутворюючі породи - граб, дуб звичайний, липа, ясен; на півночі – сосна звичайна, ялина, береза, у заплавах – вільха чорна.

Природно-сільськогосподарське районування

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 7 лютого 2018 р. №  105 було створено Cхему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель Хмельницької області.

Відповідно до Методичних рекомендацій нами уточнено межі природно-сільськогосподарських таксономічних виділів (таксонів).

У сучасних умовах як елементарну одиницю природно-сільськогосподарського районування доцільно розглядати територію сільських (селищних, міських) рад, що характеризується більш-менш сталими межами, на відміну від землеволодінь та землекористувань, які базуються на орендних відносинах та приватній власності на землю і є не сталі. 

При виділенні природно-сільськогосподарських районів ми дотримувалися таких вимог, як:

поєднання меж районів із межами територій місцевих громад;

у межах районів кожна окрема агровиробнича група грунтів повинна відзначатися подібністю процесів грунтоутворення, зумовлених генетичною однорідністю, гранулометричним складом, ступенем їхньої окультуреності, впливом негативних процесів (ерозія, дефляція, заболочування тощо), динамікою гідрологічного режиму в зонах зрошення та осушення;

кількість сільських (селищних, міських) рад, які входять у район, має бути достатньою для опрацювання статистичної інформації, тобто, як правило, не менше 15.

Відповідно до створеної Cхеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель у межах Хмельницької області виділяються дві природно-сільськогосподарські зони: Полісся і Лісостепу. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці та на Cхемі природно-сільськогосподарського районування Хмельницької області.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Хмельницької області

 

Бали бонітетів грунтів (Хмельницька область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0102046802 0201026801 0202066805 0202066806 0202076803 0202076804 0202076807
Рілля (Перелоги) 19 23 25 56 39 50 63
Багаторічні насадження 27 20 25 54 35 43 56
Сіножаті 16 21 16 38 26 30 35
Пасовища 14 20 18 32 26 33 41